Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Навігація: Головна — Селекція карпатських бджіл типу “Синевир”

Селекція карпатських бджіл типу “Синевир”

Окремі публікації в періодичних та наукових виданнях на теми селекції різних типів карпатських бджіл Ви можете знайти на сторінці “Публікації”“Селекція карпатських бджіл”

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З СЕЛЕКЦІЇ КАРПАТСЬКИХ БДЖІЛ ТИПУ “СИНЕВИР”

Для отримання чистопородного автохтонного вихідного матеріалу для створення нового внутрішньо породного типу карпатських бджіл за два періоди 2006-2007 років та 2013-2014 років здійснено дев’ять пошукових експедицій. В семи гірських населених пунктах на 28 приватних пасіках оглянуто більше 557 бджолиних сімей Із них виділено 26 (4,7%) сімей, що за комплексом породних та етологічних ознак відповідали вимогам до чистопородних карпатських бджіл. Високий рівень (95,3%) гібридизації сімей, виявлених у гірської місцевості, свідчив про необхідність виділення автохтонного матеріалу місцевих бджіл для запобігання їх подальшої втрати. Для реалізації цього завдання, а також започаткування селекційного процесу зі створення нового типу карпатських бджіл проведено поглиблену оцінку дослідних родин та виділено для подальшої роботи 17 родин, які стали основоположницями відповідних генеалогічних груп. Проте, спочатку із цих сімей сформували стартову племінну пасіку. Робочі бджоли, матки та трутні зазначених сімей за параметрами основних ознак відповідали вимогам до карпатських бджіл. Зокрема, кубітальний індекс робочих бджіл (n=1043) становив у середньому 2,5±0,08 (2,3–2,8), трутнів – 2,0±0,10 (1,8–2,3), позитивне дискоїдальне зміщення виявлено у 94,0% робочих бджіл і 86,0% трутнів, негативне – не більше ніж 2,6% у робочих бджіл і не більше ніж у 3,0% трутнів.

Для забезпечення чистопородного розведення бджіл, у т.ч. унеможливлення парування маток з трутнями невідомого походження, підібрано та улаштовано гірський точок на висоті близько 650м над рівнем моря з типовим гірським кліматом та рельєфом (с. Вільшани Хустського р-ну). Для забезпечення селекційного процесу з комплексною оцінкою дослідних бджолиних сімей за однакових умов утримання виготовлено більше 200 вуликів оригінальної конструкції. Частину з них виготовлено 14-рамковими на теплий занос з надставками та донними вловлювачами квіткового пилку, а решту – як універсальні багатокорпусні утеплені каркасного типу. Виготовлено також 150 переносних ящиків на стандартні рамки 435 х 300мм.  Використання цих ящиків для формування 4-рамкових відводків та організації природного парування неплідних маток забезпечувало створення оптимальних умов для дозрівання, парування та початку відкладання яєць молодими матками.

Збільшення дослідної групи б/р до n=96 в 2008році унеможливило їх круглорічне утримання на гірському точку з бідною кормовою базою. Комбіноване використання кількох рівнинних та гірського точка та проведення досліджень з достатньо великими групами б/р стало можливим завдяки впровадженні методики поглибленої консолідації ознак фенотипу. Суть методики полягає в щорічній організації природного парування неплідних маток від визначених за сумою кількісних та якісних ознак найкращих сімей дослідної групи з трутнями від визначених за сумою ознак найкращих сімей в умовах задовільно ізольованого гірського точка. З глибоко структурованих генеалогічних груп споріднених родин, що знаходяться на одному або на кількох географічно віддалених точках, щорічно виділяють найкращі племінні сім’ї як материнські, так і батьківські (племінне ядро). Саме ці родини і приймають участь у природному паруванні на цілком окремому задовільно ізольованому точку Додатковий дієвий контроль над батьківськими сім’ями в селекційному процесі має вирішальне значення на його успіх, оскільки трутні є носіями близько 70% спадкової інформації, а переважання природного парування при розмноженні дослідної групи бджолосімей створює умови для природного відбору при спарюванні маток в місцях природної конагрегації.

Алгоритм багаторічного селекційного дослідження обумовлював комплексну оцінку дослідних родин за продуктивними та породними ознаками, щорічним виділенням племінного ядра та кількісним збільшенням дослідної групи різними шляхами розведення. Методами аналітичної селекції здійснювався поглиблений аналіз досліджуваних ознак, що дало змогу проводити строгий відбір і підбір, виділяючи племінну групу при середньому коефіцієнті відбору по материнській лінії 26,3% (Lim 11,3-60), по батьківській 22,7% (Lim 11,5-50) (табл. 1)

Таблиця 1.

Інтенсивність добору та репродукції структурних одиниць створюваного внутрішньопородного типу.

Дослідні роки

Кількість дослідних родин на початок року в групі.

Виділено сімей до племінного ядра

Сформовано відводків

Вибуло з дослідної групи, шт.

G2коефіцієнт бракування, %

З матками природного осіменіння, шт.

З матками штучного осіменіння, шт.

материнських

батьківських

шт.

G1*,%

шт.

G1, %

2007

10

6

60

5

50

25

3

4

40

2008

34

13

38,2

13

38,2

71

6

19

55,8

2009

92

25

27,2

25

27,2

90

10

57

62

2010

135

30

22,2

20

14,8

118

67

49,6

2011

186

21

11,3

24

12,9

88

5

92

49,5

2012

187

33

17,6

27

14,4

127

95

50,8

2013

219

41

18,7

28

12,8

126

110

50,2

2014

235

36

15,3

27

11,5

126

72

30,6

Всього

205

210,5

169

181,8

771

24

516

388,5

Середнє

25,6

26,3

21,1

22,7

96,4

3,4

64,5

48,6

* – коефіцієнт відбору.

Щорічно проводилась жорстка вибраковка родин (середній коефіцієнт бракування 48,6%), направлена на покращення морфологічних і етологічних вимог до новостворюваного типу. Це свідчить про високу степінь гібридизації вихідного автохтонного матеріалу карпатських бджіл, отриманого внаслідок пошукових експедицій та необхідності його інтенсивного покращення до вимог стандарту за морфологічними ознаками та направленої модуляції за продуктивними ознаками.

Максимально розкрити генетичний потенціал дослідної групи вдалося, вирощуючи достатньо велику кількість дочок-сестер поглиблено структуруючи  генеалогічні групи. Для цих цілей за вісім років створено 795 відводків: 771 відводок з матками природного парування та 24 відводки з матками штучного осіменіння (див. табл. 1).

При проведенні дослідження не виявлено прямої кореляції між показниками породних та господарсько-корисних ознак. Тому направлена селекція проводилась шляхом інтерполювання господарсько-корисних та породних ознак. Середньорічний селекційний диференціал товарної та валової медові продуктивності дослідних сімей племінної групи склав відповідно 37,9% (lim=27,2-62,1) та 31,1% (lim=23,9-60,9) (табл. 2), що дозволило закріплювати в нащадках цієї цінної господарської ознаки. Невисокі абсолютні показники валової медової продуктивності функціональних груп дослідних родин в умовах гірських та рівнинних точків (lim=9,2-29,5) свідчить про вкрай бідну кормову базу місцевості та оперування тільки показниками, отриманими в першу половину дослідних років станом на червень напередодні формування племінних груп.

Таблиця 2.

Продуктивність функціональних груп дослідних родин.

Дослідні роки

Функціональні групи

кількість родин, шт.

Продуктивність

Медова, кг

Яйценосність маток, шт.

Товарна

Валова

 

Sd*,кг/%      %

 

Sd, кг/%

       %

 

Sd, кг/%

       %

2007

Плем. n= 6

8,7

12,9

2109

2008

Заг. n=34

11,4

3,1

27,2

19,2

4,7

24,5

1589

327

20,5

Плем. n= 13

14,5

23,9

1916

2009

Заг. n=92

14,9

4,8

32,2

19

4,9

25,8

1872

341

18,2

Плем. n= 25

19,7

23,9

2213

2010

Заг. n=135

6,6

4,1

62,1

11,5

3,1

26,9

1813

168

9,3

Плем. n= 37

10,7

14,6

1981

2011

Заг. n=186

15,1

4,8

31,8

21,1

5,4

25,6

1799

275

15,3

Плем. n= 28

19,9

26,5

2075

2012

Заг. n=187

16,2

4,5

27,8

19,4

5,9

30,4

1813

273

15,1

Плем. n= 38

20,7

25,3

2086

2013

Заг. n=219

18,4

5,5

29,9

23,8

5,7

23,9

1895

235

12,4

Плем. n= 42

23,9

29,5

2130

2014

Заг. n=235

7,3

4

54,8

9,2

5,6

60,9

1814

197

10,9

Плем. n= 39

11,3

14,8

2011


 

Sd* – Селекційний диференціал

Показники яйценосності бджолиних маток корелюють з силою родин протягом сезону, медовою та пилковою продуктивністю, їх репродуктивною спроможністю. Завдяки направленому відбору середній селекційний диференціал яйценосності родини племінної групи в період їх максимальної яйценосності складав 259 яєць за добу (lim=197-327), або 14,5% (lim=9,3-20,5). Слід відмітити, що в дослідній групі родин окремі матки проявляли рекордну яйценосність, що перевищувала 2500 яєць за добу.

Щорічний моніторинг найважливіших породних ознак дорослих імаго дослідних родин дав можливість покращувати невідповідні ознаки до вимог стандартів. Корекції потребували породні ознаки і бджіл і трутнів (табл. 3).

Таблиця 3.

Міжсімейна мінливість екстер’єрних ознак робочих бджіл та трутнів функціональних груп досліджених бджолиних родин.

Періоди, р

Функціона-льні групи

Імаго

Досліджено

n, родин /

n, бджіл,

трутнів

Кубітальний індекс

Дискоїдальне

зміщення, %

*±**

Lim

Cv %

+

0

2007

Плем.

Бдж.

6/ 120

2,57±0,026

2,24-2,84

6,0

95,6

2,4

2,0

Трут.

6 / 120

1,97±0,099

1,81-2,28

10

85,14

10,89

2,97

2008

Заг.

Бдж.

34 / 677

2,57±0,026

2,24-2,84

6,0

95,6

2,4

2,0

Трут.

34 / 664

1,98±0,034

1,62-2,48

10,2

66,1

11,3

22,6

Плем.

Бдж.

13 / 260

2,6±0,028

2,45-2,73

3,69

100,0

Трут.

13 / 255

1,93±0,059

1,83-2,22

10,6

88,2

5,1

6,7

2009

Заг.

Бдж.

63 / 1228

2,66±0,024

2,13-3,19

6,54

96,0

2,61

1,36

Трут.

63 / 1214

2,05±0,022

1,58-2,47

8,5

75

11

14,1

Плем.

Бдж.

25 / 483

2,74±0,041

2,42-3,18

7,26

99,2

0,8

Трут.

25 / 474

2,1±0,039

1,88-2,47

9,2

82

8

10,2

2010

Заг.

Бдж.

135/2699

2,66±0,014

2,32-3,11

6,15

98,59

1,15

0,26

Трут.

35 / 680

2,05±0,029

1,68-2,44

8,3

73,4

10,6

16,0

Плем.

Бдж.

30 / 589

2,68±0,025

2,48-3,07

5,15

99,01

0,83

0,16

Трут.

20 / 351

2,04±0,043

1,86-2,44

8,6

81,8

8,8

9,4

2011

Заг.

Бдж.

88 / 1760

2,65±0,022

2,3-3,23

7,76

98,52

1,31

0,17

Трут.

70 / 1043

2,07±0,029

1,69-2,88

11,65

78,33

9,59

12,08

Плем.

Бдж.

21 / 420

2,69±0,047

2,3-3,14

7,83

99,05

0,71

0,24

Трут.

24 / 402

2,23±0,043

1,86-2,88

9,71

91,54

5,47

2,99

2012

Заг.

Бдж.

55/819

2,8±0,036

2,4-3,43

8,29

100

 

Трут.

22/312

2,02±0,07

1,8-2,78

16,6

80,85

 

19,15

Плем.

Бдж.

36/538

2,83±0,047

2,2-3,43

8,86

100

 

Трут.

27/401

2,08±0,027

1,89-2,78

13,06

88,32

 

11,68

2013

Заг

Бдж.

99 / 1481

2,81±0,019

2,34-3,49

6,74

99,80

 

0,2

Трут.

32/341

2,16 ±0,029

1,71-2,63

7,83

82

 

18

Плем.

Бдж.

41/611

2,9±0,026

2,39-3,29

8,63

100

 

Трут.

28/415

2,2±0,038

1,88-2,63

9,71

91,8

 

8,2

2014

Заг.

Бдж.

86 / 1272

2,91±0,028

2,39-3,76

8,85

100,0

 

Трут.

54 / 801

2,15±0,029

1,84-2,79

10,02

88,14

 

11,86

Плем.

Бдж.

33 / 488

2,95±0,029

2,39-3,59

7,63

100,0

 

Трут.

27 / 398

2,2±0,051

1,9-2,58

8,77

93,42

 

6,58

 

Примітки: * – Р>0,09, ** – Р>0,009

Направлений селекційний тиск за породними ознаками різних стаз імаго при доборі бджолиних родин до племінного ядра по селекційним періодам (табл. 4) досягнуто формуванням середнього за сім років позитивного селекційного диференціалу (%) по кубітальному індексу бджіл і трутнів відповідно 1,58 (lim=0,8-3,2) та 1,79 (lim=-2,5-7,7) та позитивному дискоїдальному зміщенню 1,13 (lim=0-4,6) та 12,6 (lim=6-33,4).

Таблиця 4.

Інтенсивність добору бджолиних родин до племінного ядра за породними ознаками різних стаз імаго по селекційним періодам.

 

Селекційний диференціал*, %

Кубітальний індекс

+ дискоїдальне зміщення

Бджоли

Трутні

Бджоли

Трутні

2007

0

0

0

0

2008

1,7

-2,5

4,6

33,4

2009

3

2,4

3,3

9,3

2010

0,8

-0,5

0,4

11,4

2011

1,5

7,7

0,5

16,9

2012

1,1

3

0

12

2013

3,2

1,9

0,2

12

2014

1,4

2,3

0

6

Сума

12,7

14,3

9

101

Середній

1,58

1,79

1,13

12,6

Примітки: * – Р>0,9

Прямі нащадки родин селекційної групи набували вимушених видозмін за морфологічними ознаками, що проявилось у покращенні абсолютних показників досліджуваних ознак з F1 (2008р) до F7 (2014р) поколінь по родинам загальної групи (див. табл. 3) за кубітальним індексом по робочим бджолам на +0,34 (+13,2%) (Lim= 0,15-0,92) та трутням +0,17 (+8,6%) (Lim= 0,22-0,31), за позитивним дискоїдальним зміщенням по робочим бджолам +4,4% по трутням +22%, за негативним дискоїдальним зміщенням по робочим бджолам -2% по трутням -10,74%. Слід зазначити добрі результати направленої селекції з покращення визначальних породних ознак карпатських бджіл протягом селекційних періодів, що дозволило за всіма породними ознаками досягнути, а за кубітальним індексом робочих бджіл, навіть перевищити верхню межу лімітів, характерних для чистопородних карпатських бджіл.

Шляхом цілеспрямованого відбору нащадки основоположниць генеалогічних груп набули суттєвих вимушених видозмін за забарвленням робочих бджіл, звільняючись від генетичного забрудненя. Так переважання типового сірого (Б1) та сірого з срібно – сивим відтінком (Б2) забарвлення робочих бджіл F1 (2007р) покоління в F7 (2014р) поколінні склало +39,9%, а нетипове (Б4) їх забарвлення не фіксувалось вже в F3 (2009р) поколінні прямих нащадків (табл. 5).

Дослідженням зафіксовано прямий кореляційний зв’язок між збільшенням типового для чистопородних карпатських бджіл забарвленням робочих бджіл і збільшенням кількості маток з чорним або вишневим забарвленням черевця в дослідній групі. Коєфіціент кореляції між цими ознаками з F1 до F7 покоління нащадків збільшився з r=0,33 до r=0,6, що свідчить про взаємозв’язок цих ознак і дозволяє зробити висновок, що найбільш характерні для чистопородних автохтонних карпатських бджіл є забарвлення бджіл типу Б1 та Б2 а маток М1 та М2.

Таблиця 5.

Зміна забарвлення робочих бджіл і маток дослідної групи сімей.

Тип бджіл і маток

Кількість маток в бджолиних родинах, %

Різниця

F7-F1

± n / %

2006р

F1

2007р

F1-F2

2008р

F2-F3

2009р

F3-F4

2010р

F3-F5

2011р

F3-F6

2012р

F4-F7

2013р

F1-F7

2014р

Б1*

100

52,9

69,4

93,3

96,2

96,2

96,3

95,2

95,9

+43/+181

Б2

5,9

4,9

4,5

2,2

1

2,3

3,5

2,8

-3,1/-53

Б3

32,4

22,6

2,2

1,6

2,8

1,4

1,7

1,3

-31,1/-96

Б4

8,8

3,1

-8,1/-100

М1

33,3

41,2

37,3

41,5

63,9

74,1

77,1

78,9

80

+38,8/+194

М2

2,9

2,2

1,1

1,1

2,7

1,9

-1/-44,5

М3

50

38,2

45,1

48,1

33,9

23,8

20,5

18,4

18,1

-20,1/-52,6

М4

16,7

17,7

15,4

10,4

2,2

1

0,9

-17,1/-100

Примітки: ** – Р>0,9

Примітка: шифром Б1 позначені сірі бджоли; Б2 – бджоли сірі з срібно – сивим відтінком; Б3 – бджоли сірі, одиночні бджоли з іржаво – коричневою смужкою на першому видимому тергіті; Б4 – бджоли сірі, одиночні бджоли з оранжевою смужкою на першому видимому тергіті; М1- матки з чорним забарвленням черевця; М2 – матки вишневого забарвлення черевця; М3 – матка темно коричневого забарвлення з 1-2 ледве помітними міжтергітними смужками світло-коричневого кольору.; М4 – матка тигрова з добре помітними міжтергітними смужками жовто-коричневого кольору

Успішне впровадження з 2009 року в селекційну практику методики поглибленої консолідації ознак фенотипу дозволило з першого дослідного року досягнути покращення абсолютної величини породних ознак робочих бджіл (табл. 6) за збільшенням кубітального індексу на +1,92%, збільшенням позитивного дискоїдального зміщенням на +1,11%, зменшенням випадків

Таблиця 6.

Зміна показників фенотипу робочих бджіл при використанні різних селекційних методик.

Показники фенотипу

Традиційна методика,

Розроблена методика,

Різниця, зміни, ±%

15.10.2007р

10.10.2008р

Зміна,±%

10.10. 2008р

25.10. 2009р

Зміна, ±%

Кубітальний індекс

2,51

2,56

+1,99

2,56

2,66

+3,91

+1,92

Дискоїдальне

зміщення, %

+

95,43

96,4

+1,02

96,4

98,45

+2,13

+1,11

0

3,24

2,56

-26,56

2,56

1,26

-103,17

+76,61

1,33

1,05

-26,66

1,05

0,28

-275

+248,34

Забарвлення бджіл,

кількість родин %

Б1

52,9

69,4

+31,19

69,4

93,3

+34,43

+3,24

Б2

5,9

4,9

-20,41

4,9

4,5

-8,89

-11,52

Б3

32,4

22,6

-43,36

22,6

2,2

-927,27-

+883,91

Б4

8,8

3,1

-183,87

3,1

-100

-83,87

нульового дискоїдального зміщення на -76,61% та негативного дискоїдального зміщення на +248,34%. З використанням нової методики особливо інтенсивно відбулись зменшення нетипового Б3 (на 883,91%) та Б4 (зникло зовсім) забарвлення робочих бджіл. Більш інтенсивно збільшилась кількість випадків з типовим забарвленням робочих бджіл Б1 (на+3,24%). Рідкісне типове, але зникаюче забарвлення робочих бджіл Б2 мало менш виражену тенденцію до зникнення.

Впровадження відомого в Світі програмного забезпечення «Beemorph», можливість дослідити показники шести морфологічних ознак як робочих бджіл так і трутнів новоствореного типу карпатських бджіл (табл. 7) та раніше створені типи.

Таблиця 7.

Міжсімейна мінливість деяких морфологічних ознак робочих бджіл досліджених родин, n=86 та трутнів досліджених родин, n=54 типу «Синевир», станом на 20.10. 2014р. та 29.06. 2014р.

Ознаки

Імаго

Показники

M±m

Lim

Cv, %

Кубітальний індекс

Бдж.

2,908±0,0278

2,392-3,757

8,85

Трут.

2,15±0,0293

1,842-2,789

10,02

Прекубітальний індекс

Бдж.

2,6623±0,0052

2,547-2,764

1,80

Трут.

2,8152±0,0122

2,639-3,042

3,18

Індекс

Вантажо-підйомності

Бдж.

1,1499±0,0043

1,066-1,25

3,49

Трут.

1,0613±0,0071

0,946-1,171

4,89

Радіальний індекс

Бдж.

1,5067±0,0054

1,41-1,637

3,31

Трут.

1,5041±0,0077

1,383-1,629

3,77

Область шести полів

Бдж.

5,3333±0,0115

5,117-5,608

2,00

Трут.

9,4637±0,032

8,916-10,099

2,49

Дискоїдальне

зміщення

Бдж.

+, мм

0,1719±0,003

0,1198-0,2389

16,23

-, мм

0-0

Трут.

+, мм

0,1264±0,0078

0,0084-0,2801

45,04

-, мм

 

-0,0063–0,0063

 

+

Бдж.

шт.

1272

1272

%

100,00

100,00

Трут.

шт.

801

706

95

%

100,00

88,14

11,86

 

Аналіз отриманих даних підтвердив, що досліджувані сім’ї мають характерні для чистопородних карпатських бджіл морфологічні показники, переважна більшість яких знаходиться на верхній межі існуючих стандартів на карпатські бджоли. Проте виявлена необхідність подальшого проведення селекційних заходів по консолідації досліджуваних ознак.

Використовуючи нову методику оцінки морфологічних ознак медоносних бджіл, поглиблено досліджено раніше створені типи карпатських бджіл (табл. 8). Проведені поглиблені дослідження деяких морфологічних ознак робочих бджіл відомих типів карпатських бджіл виявили характерно високий показник кубітального індексу (2,677-2,908) та позитивного дискоїдального зміщення (98,36-100% ), що є типовим саме для бджіл Apis mellifera carnica.

Таблиця 8.

Міжсімейна мінливість деяких морфологічних ознак робочих бджіл відомих типів карпатських бджіл станом на 10.09. 2011р.

Ознаки

 

Показники

M±m

Lim

Cv, %

Кубітальний індекс

V

2,7809±0,0285

2,409-3,326

7,39

G

2,677±0,0251

2,325-3,19

7,78

R

2,7133±0,0447

2,195-3,239

8,88

Прекубітальний індекс

V

2,6457±0,0079

2,5-2,744

2,14

G

2,557-2,847

2,6964±0,0075

2,30

R

2,7184±0,0086

2,649-2,827

1,70

Індекс

вантажопідйомності

V

1,1332±0,0055

1,027-1,241

3,47

G

1,0891±0,0051

1,012-1,219

3,92

R

1,0775±0,0079

0,982-1,184

3,96

Радіальний індекс

V

1,5078±0,005

1,431-1,586

2,39

G

1,4629±0,0055

1,36-1,577

3,10

R

1,4819±0,0094

1,36-1,587

3,18

Область шести полів

V

5,334±0,0169

5,054-5,633

2,27

G

5,423±0,0144

5,095-5,716

2,21

R

5,3236±0,0188

5,1-5,489

1,91

Дискоїдальне

Зміщення

V

+, мм

0,1729±0,0034

0,1323-0,2274

13,89

-, мм

 

+

Бджіл, n

764

762

2

%

100

99,74

0,26

G

+, мм

0,1354±0,0041

0,0658-0,2329

25,44

-, мм

 

 

+

Бджіл, n

1034

1017

17

%

100

98,36

1,64

R

+, мм

0,1475±0,0066

0,0615-0,2172

24,03

-, мм

 

 

+

Бджіл, n

451

447

4

%

100

99,11

0,89

Примітка: V – б/р «Вучківського типу, n=51; G – б/р типу «Говерла», n=69; R – б/р «Рахівського» типу, n=30.

Для комплексного розв’язання низки практичних завдань дисертантом розроблена та успішно використана нумерація родин складена за принципом логічної послідовності. Тобто, простий номер кожної матки нащадка певної материнської сім’ї розділений косою лінією з простим номером матки попередниці. Утворений при цьому збірний номер кожної сім’ї містить закодовану генеалогічну інформацію про номери маток попередниць.

У співпраці з чеськими колегами з інституту бджільництва в м. Доле отримано порівняльний дискримінантний аналіз новоствореного та відомих типів карпатських бджіл, що виявив достовірну різницю між ними через відмінність в морфологогічних ознаках (рис. 2).

 

Функція 2

 Discrim_analis.jpg
Говерла
Рахівський
Синевир
Вучківський

Функція 1

 

Рисунок 2. Дискриминантний аналіз чотирьох типів карпатських бджіл

Дискриминантний аналіз існуючих типів карпатських бджіл виявив контрастну різницю родин типу «Синевир» від типів раніше створених, що є свідченням вдалого вибору ареалу пошуку автохтонних карпатських бджіл для створення цього типу, ефективності використаних селекційних методик, методик визначення чистопородності дослідних родин, належної якості виконання комплексу робіт дисертаційного дослідження. Накладання інтерпольованих полів морфологічних ознак двох типів карпатських бджіл “Рахівського” та “Говерли” свідчить про певну подібність цих типів, оскільки автохтонний матеріал з різницею близько 40 років відбирався у верхів’ях басейну однієї річки Тиси.

ВИСНОВКИ

1. Завдяки обстеженню визначеного ареалу природних екологічних ніш виділено 26 чистопородних автохтонних карпатських сімей (4,7% від обстежених) 16 з яких лягли в основу генеалогічних груп новостворюваного типу. Невисокий відсоток чистопородних карпатських бджіл, що у природному стані розпорошений серед великої нетипової їх кількості приречений на поступове та неминуче знищення через неконтрольовану гібридизацію. Це свідчить про необхідність розроблення нових методів організації відтворювального та селекційного процесів, в умовах небезпеки їх спонтанної гібридизації.

2. Розроблено, теоретично та експериментально обґрунтовано, вперше впроваджено нову селекційну методику поглибленої консолідації ознак фенотипу медоносних бджіл, доведено її ефективність для проведення селекційно-племінних програм при роботі з достатньо великими групами дослідних бджолиних родин в умовах Закарпатської області.

3. Створено новий внутрішньопородний тип карпатських бджіл «Синевир» чисельністю понад 280 сімей, в яких досягнута стала передача прямим нащадкам від основоположниць генеалогічних груп характерних чистопородним карпатським бджолам показників екстер’єрних ознак робочих бджіл та трутнів на рівні верхньої межі породного стандарту, зокрема міжсімейних кубітального індексу (±) відповідно 2,91±0,028 (lim=2,39-3,76) та 2,15±0,029 (lim=1,84-2,79), позитивного дискоїдального зміщення відповідно у 100% та 88,1% випадках.

4. Застосування розробленої методики поглибленої консолідації ознак фенотипу забезпечило досягнення темпу селекції (%) на збільшення кубітального індексу у робочих бджіл і трутнів у межах +1,89 та +1,23 на покоління, рівня позитивного дискоїдального зміщення – у межах +0,63 та +3,14.

5. Автохтонні медоносні бджоли Українських Карпат за міжнародною систематикою, згідно проведеним дослідженням, називаються Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica і, відповідно, є гілкою країнської породної групи медоносних бджіл, а новостворений внутрішньопородний тип відповідно Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica popul. Synevyr

6. Проведено диференціацію існуючих типів карпатських бджіл по особливостям жилкування крил з використанням програмного забезпечення «Beemorph», виявлено контрастну різницю родин типу «Синевир» від типів раніше створених, генеровані їх стандарти.

8 Родини селекційної пасіки типу «Синевир» поповнили структуру чистопородних карпатських бджіл і відкрили перспективу їх успішного використання з метою одержання міжтипових гібридів, які виділяються підвищеною життєздатністю та продуктивністю (10-32%)

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В областях, де районовані карпатські бджоли використовувати племінний матеріал карпатських бджіл типу «Синевир» для покращення генофонду пасік шляхом заміни гібридизованих місцевих бджіл на чистопородний матеріал, який дозволить суттєво підняття рентабельність пасічного виробництва.

2. Пасічним господарствам різних форм власності для проведення робіт з покращення породного складу та продуктивних характеристик місцевих бджіл використовувати принципи та методику поглибленої консолідації ознак фенотипу для більш ефективного її проведення.

3. Застосовувати удосконалене програмне забезпечення «Beemorph» для дослідження особливостей жилкування крил робочих бджіл і трутнів, ідентифікації їх походження, поповнення відповідними даними електронному банку стандартів відомих порід та типів бджіл.

 

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ СЕЛЕКЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Статті у фахових виданнях:

1. Сахацький М.І. Селекційно-племінна робота з карпатськими бджолами внутрішньопородного типу «Синевир» [Електронний ресурс] / М. І. Сахацький, В. В. Папп, В. А. Гайдар // Наукові доповіді НУБіП України – 2012. – № 34. – 11 с. – Режим доступу до журн. : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2012_5/12smi.pdf

2. Сахацький М. І. Удосконалення карпатських бджіл типу «Синевир». / М. І. Сахацький, В. В. Папп, В. А. Гайдар // Науковий вісник НУБіП України. – 2012. – № 179. – С. 120–127.

3. Папп В. В. Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл / В. В. Папп, С. С. Керек, В. А. Гайдар // Сільський господар. – 2012. – № 11–12. – С. 43 – 46.

4. Папп В. В. Динамика некоторых признаков автохтонных карпатских пчел под действием направленного отбора. / В. В. Папп // – Сб. науч. тр. Белорусской ГСХА. – Горки, 2013. – Вып. 16. – Ч. 2. – С. 201 –206.

5. Папп В. В. Поглиблене вивчення деяких морфологічних ознак карпатських бджіл, їх породна характеристика та диференціація за допомогою програмного забезпечення «Beemorph» / В. В. Папп, С. С. Керек, Е. И. Кейль // Сільський господар. – 2013. – № 11–12. – С 25–31.

 

Статті в інших періодичних виданнях:

1. Папп В. В. Карткова система обліку/ В. В. Папп // Укр. пасічник. – 2001. – № 5. – С. 14–15.

2. Папп В. В. Збереження  щільникового фонду пасіки / В. В. Папп // Укр. пасічник. – 2005. – № 5. – С. 28–30.

3. Папп В. В. Верхні льотки та зимове утримання бджіл у Закарпатті / В. В. Папп // Український пасічник. – 2006. – № 8. – С. 30–32.

4. Papp W. W. Jak pozbyc sie nadmiaru wilgoci z uli bez skody dla pszczol / W. W. Papp // Pszczelarstwo. (Pl.) – 2007. – № 2. – P. 22.

5. Гайдар В. А. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу / В. А. Гайдар, С. С. Керек, В. В. Папп, А. Кізьман, Е. Кейль // Український пасічник. – 2008. –№ 2. – С. 6 –10.

6. Гайдар В. А. Створення нового типу карпатських бджіл – «Синевир» / В. А. Гайдар, В. В. Папп // К.: Бджільництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2010. – Вип. 44. – C. 92–102.

7. Папп В. В. Вулик для племінної роботи в умовах Закарпаття / В. В. Папп, В. А. Гайдар // – К.: Бджільництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2010. – Вип. 44. – C. 103–107.

8. Папп В. В. Впровадження програмного забезпечення «Beemorph & Bееmetry» в наукову практику / В. В. Папп, С. С.Керек, В. А. Гайдар // Український пасічник. – 2013. – № 1. – С. 13–15.

11. Папп В. В. Нумерація дослідних бджолородин в системі обліку при здійсненні селекційних програм / В. В. Папп // Український пасічник. – 2013. – № 2. – С. 17–18.

12. Папп В.В. Значення ЛАР орієнтирів у бджільництві / В. В. Папп // – Пасіка. – 2014. – № 11, 12. – С. 18 – 21.

 

Матеріали конференцій:

1. Гайдар В. Структура отселекционированных карпатських пчел Украины / В. Гайдар, В. Пилипенко, С. Керек, И. Мерцин, В. Папп, А. Кизман, Э. Кейль // Аннотации симпозиума «Пчеловодство: просто и ясно», 11–14 сентября 2008 г., г. Бухарест, Румыния. Бухарест, 2008. – С. 76–79.

2. Гайдар В. А. Структура породы Apis mellifera carnica var. Urrainica carpatika и ее основные отличия от  Apis mellifera carnica / В. А. Гайдар, С. С. Керек, Е. И. Кейль, И. И. Мерцин, В. В. Папп // Тр. Междунар. науч.-практ. конф., Восточно-Казахстанский науч.-исслед. ин-т сельского хазяйства, 28–30 августа 2012 г. – Астана, 2012. – С 104–110.

3. Гайдар В. А. Морфоєтологический стандарт карпатских пчел / В. А. Гайдар, С. С. Керек, В. В. Папп, П. М. Керек // Тр. Междунар. науч.-практ. конф., Восточно-Казахстанский науч.-исслед. ин-т сельского хазяйства, 28–30 августа 2012 г. – Астана, 2012. – С 111–115.

4. Papp Wiktor. Metody pogłębinej konsolidacji oznak fenotypu jako środek selekcji pszczół / W. W. Papp, S. S. Керек, W. A. Hajdar // Materjaly IV Lubelskej konferencji pszczelarskej “Aktualne problemy nowoczenego pszczelarstwa”, 8–9 lutego 2013, Pszczola Wola, Poland. – Pszczola Wola, 2013. – P. 148–152.

 

Придбати бджолопакети та матки карпатських бджіл  типу “Синевир” Ви можете скориставшись торговою пропозицією, що розміщена на відповідній сторінці.

Ця сторінка має наступні вкладені підсторінки:

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2017 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov