Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Навігація: ГоловнаТМ "Мед Карпат®"Пасічне господарство "Мед Карпат®" — Виробництво квіткового пилку (бджолиного обніжжя)

Виробництво квіткового пилку (бджолиного обніжжя)

6.jpg

 Вашій увазі пропонуються матеріал виступу Віктора Васильовича Папп, присв’яченний питанням виробництва квіткового пилку та перги на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції з апітерапії, що відбулася в м.Києві
з 22 по 24 квітня 2009 р.
Вцій роботі висвітлені 20 річні напрацювання в рамках свого пасічного господврства по зазначеній темі.

 

Технологія отримання та консервування

 бджолиного квіткового пилку та перги.

     Серед продуктів бджільництва квітковий пилок (бджолине обніжжя), або ж лінгвістично більш правильно бджолиний квітковий пилок та перга (бджолиний хліб) займають чільне місце.  Їх різносторонні терапевтичні властивості та широке використання  змушують науковців та практиків розробляти та вдосконалювати промислові технології отримання бджолиного квіткового пилку та перги найвищої якості. Кожен з цих продуктів на шляху від пасіки до споживача проходить ряд етапів. Більш складний шлях очікує бджолиний квітковий пилок.

     Для відбору бджолиного квіткового пилку на практиці використовують два основні типи пилковловлювачів. Їх можна розділити на два

основні типи: зовнішні (навісні) та внутрішні (донні або стелеві). На Україні переважна більшість квіткового пилку отримується за допомогою пилковловлювачів зовнішнього типу. Пояснюється це конструктивними особливостями вуликів, що найбільш поширені серед пасічників та банальною відсутністю на ринку товарів для бджільництва пропозиції пилкоуловлювачів донного типу. Відповідно до конструкції пилкоуловлювачів різниться і технологія збору продукту і що найголовніше його якість і продуктивність праці при цьому.

     Практики, що займаються отриманням бджолиного квіткового пилку, знають, що найкращий його збір відбувається в період інтенсивного росту бджолиних родин, наявності великої кількості різновікового розплоду в гніздах і наявності в природі достатньої кількості квітучих пилконосів та нектароносів. Зрозуміло, що в цей період процесі життєдіяльності бджолина родина здійснює інтенсивний повітрообмін для підтримання необхідного мікроклімату в гнізді

та випаровування великої кількості вологи з нектару, що поступає. Зовнішній пилковловлювач, який в цей період установлює більшість пасічників на вулик перед льотком бджіл знаходиться в області інтенсивного повітрообміну Рис.1.  Нічні, а часом і денні зниження температури оточуючого вулик повітря призводять до неминучого прояву фізичного явища конденсації вологи з теплого повітря, що виходить з вулика бджіл, за рахунок досягнення ним точки роси на внутрішніх поверхнях зовнішнього пилковловлювача при охолодженні. Тому всі внутрішні поверхні пилковловлювачів зовнішнього типу (не має значення з якого матеріалу він зроблений) в нічний та ранковий час є частково або повністю мокрими, з них витікає конденсат. Для отримання якісного квіткового пилку пасічники змушені щодня на ніч виключати пилковловлювачі, виймати лотки для збору квіткового пилку з робочих позицій з тим , щоб зменшити присутність вологи на їх поверхнях. Випаданням роси в нічний час додатково зволожує весь пилковловлювач. В свою чергу, атмосферні опади, зливи в кінці погожого дня можуть повністю зіпсувати чи пошкодити зібраний бджолами за день квітковий пилок. В умовах підвищеної вологості підвищується ризик розвитку грибків та патогенних мікроорганізмів, які негативно впливають на якість квіткового пилку. Вранці, після того як ранкове сонце висушить весь пилковловлювач, пасічник змушений знову його включати. Подібна технологія є трудовитратною тому для промислового бджільництва неприйнятна.

     Пилковловлювачі донного типу не мають подібних недоліків, оскільки всі елементи пилковловлювача знаходяться у внутрішньому об’ємі вулика, де стала температура і не відбувається конденсація вологи. Обмін повітря у гнізді бджіл здійснюється поза елементами пилковловлювача. Зібраний за день квітковий пилок захищений від атмосферних опадів. З іншого боку, температура квіткового пилку в лотках донних пилковловлювачів завжди вища за температуру оточуючого вулик повітря, що сприяє пасивному видаленню з нього зайвої вологи вже на пасіці. Окрім того, на великих пасічних господарствах з багатьма точками, що знаходяться на певних відстанях один від одного, часом не вдається зібрати весь квітковий пилок у вечірній час. Цю роботу можна провести в ранковий час, або серед дня. Квітковий пилок, що знаходиться на цей час у прийомних лотках повністю зберігає свою якість і не містить слідів підвищеної вологості чи конденсату. Таким чином, пилковловлювачі донного типу дають змогу отримувати бджолиний квітковий пилок найвищої якості і з меншими трудовитратами.

 2.jpg

3.jpg

1.jpg

 8.jpg

Зібраний на пасіці бджолиний квітковий пилок потрібно якісно висушити. Існує ряд методів сушки пилку. За допомогою температурного нагріву та повітряної аерації в спеціальних сушильних шафах, шляхом нагріву тонко розстеленого квіткового пилку  інфрачервоним випромінюванням (Ален Кайяс1968), та шляхом виморожування вологи в спеціально обладнаних установках( Йосиф Орос 2007).

     Найширше використовують спеціальні сушильні шафи з примусовою конвекцією повітря у внутрішньому об’ємі та автоматичним регулюванням температури на рівні 40-42 0С. В залежності від потреб об’єм шаф може бути різний. Важливою конструктивною особливістю сушильних шаф  подібного типу повинна бути обов’язкова подача підігрітого повітря в об’єм( простір) між лотками з розстеленим квітковим пилком. Завдяки цьому досягається  рівномірна сушка пилку на всіх лотках в шафі.  Тепле вологе повітря покидає об’єм шафи, забираючи надлишок вологи з пилку. Робочий цикл 40-48 годин. Залишкова вологість квіткового пилку за цей час досягає рівня – 6-8%.  Витрата електроенергії залежить від потужності нагрівального елементу, та розмірів шафи. Так у шафі з внутрішнім об’ємом 300л, розрахованого для сушки близько 30 кг бджолиного обніжжя з нагрівальним елементом в 1,5 Квт за робочий цикл використовується близько 35 Квт електроенергії.

4_.jpg

   Навіть якісно висушений бджолиний квітковий пилок в герметично закритій тарі чи упаковці  піддається ризикові псування. Ален Кайяс наводить трьох паразитів, що спроможні знищити якісний продукт: велику воскову міль, мікроскопічного кліща (Сarpoglyphus lactis) та жосткокрилого жучка (Silvanis sirinamendis). На практиці нейтралізувати небезпеку появи в квітковому пилку згаданих паразитів вдається шляхом зберігання герметично закритого висушеного продукту в спеціально обладнаних холодильних установках, приміщеннях де температурний режим підтримується на рівні 6-80С.

     Важливим технологічним прийомом стандартизації, покращення якості та товарності бджолиного квіткового пилку є його очистка. Для цієї цілі використовуються спеціальні сита з розмірами комірки 4-5  мм. Великі домішки, фракції яких є більшими за розмір сформованих бджолами пилкових гранул, відділяються від загальної маси шляхом просіювання квіткового пилку. Дрібні летючі частинки та ті маса яких менша за масу сфо

рмованих бджолами пилкових гранул видаляються з квіткового пилку на спеціальних установках. Їх робота базується на принципі пропускання висушеного квіткового пилку через повітряний потік, який видаляє решту посторонніх механічних домішків та частково збудників шкідників квіткового пилку. При цьому відбувається калібровка квіткового пилку, що дає змогу використовувати різні за розміром його фракції для різних виробничих цілей.

     Якісно висушений та відповідним чином очищений бджолиний квітковий пилок в герметично закритій упаковці в приміщенні з регульованою температурою добре зберігає свої властивості не менше року.

     Для консервування бджолиного квіткового пилку використовується технологічний прийом змішування сухого квіткового пилку з натуральним бджолиним медом у співвідношенні 1:3. Попередньо здійснюється його помел, в процесі якого відбувається часткова руйнація оболонок пилкових зерен, що позитивно впливає на процес ферментації та консервування квіткового пилку і як наслідок покращення його властивостей.

     Змішаний з медом помелений бджолиний квітковий пилок є максимально стабілізованим, законсервованим, готовим до широкого використання продуктом. Засвоєння його корисних складових відбувається в значно в більшій мірі порівнюючи з сухим бджолиним квітковим пилком.

     Окремо слід зупинитися на промисловій технології заготовки, зберігання та консервації перги. Можна виділити два основні напрямки, якими рухаються пасічники та промисловці . Повна очистка перги від воскової фракції щільників та частковим очищенням перги від воскової фракції щільників.

     В обох випадках заготовка пергових рамок відбувається на пасіці. Найкраще для цієї цілі підходять щільники світлі, світло коричневі та коричневі, що майже повністю заповнені пергою. Не можна відбирати щільники, в яких квітковий пилок не пройшов повної ферментації. Це визначають візуальним оглядом пергових чарунок. Зріла перга має злегка зволожену поверхню коричневого відтінку. Заготовлені щільники зберігають в корпусах в спеціальних холодильних установках, де температурний режим підтримується на рівні 6-80С. В таких умовах пергові щільники можуть зберігатись не менше року. Дуже зручно пергу заготовляти в період відкачки меду, оскільки пергові рамки перед їх зберіганням доцільно звільнити від меду.

       Для зручності реалізації перги слід провести її подальшу переробку. Пастоподібна перга, законсервована медом з частковим вмістом воскової фракції щільників отримується наступним чином. Перга з щільників у вигляді продовгастих брикетів(вздовж натягнутих на рамці дротів) вирізається гострим ножем. Верхня, вільна від перги частина чарунок зрізається до самої перги. Так само вирізаються вільні від перги ділянки щільника. Отримані пергові брикети механічно подрібнюють та частково зміщують з натуральним медом  у співвідношенні 3:1. У такому вигляді її перемелюють у пастоподібний однорідний стан на пристроях електром’ясорубок. Двократним перемелюванням досягається цілком однорідний гомогенний продукт.

       Важливою перевагою даної технології є повне збереження всіх корисних складових а відтак і властивостей перги. Присутність в готовому продукті 8-10% воскової фракції щільників погіршує органолептичні властивості продукту, але покращує його лікувальні властивості. Потрапляючи в ш.к.т. віск щільників проявляє адсорбуючі властивості, очищує слизові, сприяє виведенню шлаків.

      Технологія повної очистки перги від воскової фракції щільників відома і добре викладена в журналі ” Бджолярський круг” №3 за 2008рік стор 62. Вона пройшла успішну апробацію в технології промислової переробки перги при виробництві на її основі профілактичних та лікувальних продуктів. Позитивною відзнакою даної технології є висока продуктивність праці та можливість стандартизації продукту.

За умови вміло поставленої роботи заготовка бджолиного квіткового пилку та перги, без сумніву, можуть займати друге місце після меду в системі товарного пасічного виробництва, бути вагомим засобом підвищення рентабельності пасічного виробництва.

Папп В. В.

співробітник відділу селекції та репродукції карпатських бджіл ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича” УААН.

5.jpg

Коментарів 2 на запись “Виробництво квіткового пилку (бджолиного обніжжя)”

  1. 1
    olga написал:

    Интересует конструкция донных пыльцеуловителей, заранее спасибо!

  2. 2
    try написал:

    Добрый день, уважаемый Виктор! Скажите, пожалуйста, какая стоимость 4-х рамочного пчелопакета будет у Вас весной. Могли бы Вы дать чертеж днища вашего улья, в котором пчелы собирают пыльцу. Заранее благодарен.

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2017 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov