Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Навігація: ГоловнаПублікаціїСелекції карпатських бджіл. — В.В. Папп, С.С. Керек, В.А. Гайдар Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл

В.В. Папп, С.С. Керек, В.А. Гайдар Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл

Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл

В.В. Папп, С.С. Керек

відділ селекції і репродукції карпатських бджіл

ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича”;

В.А. Гайдар кандидат с.-г наук

Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу – ефективний засіб селекції бджіл за умови комплексної оцінки дослідної групи бджолородин за параметрами фенотипу та організації природного парування групи неплідних маток з трутнями від визначених материнських та батьківських бджолородин на задовільно ізольованому точку.

Селекція, породні ознаки, показники продуктивності, природне парування, збереження порід бджіл.

Особливістю селекції бджіл є робота не з окремими біологічними особинами певного виду, а з бджолиною сім’єю в цілому, як з окремою біологічною одиницею, що утворюється з множини повноцінних особин жіночої статі (бджолиних маток та робочих бджіл) та чоловічої статі (трутнів). Присутня при цьому, як генотипова так і фенотипова мінливість по кожній із стаз бджолиної сім’ї так і по кожній бджолородині в цілому, накладає свої особливості в організацію направленої селекції при роботі з видом Apis melifera. В залежності від поставлених цілей і завдань при селекції бджіл, використовують масовий та індивідуальний відбір, розведення по лініям чи по типам, міжлінійну, міжтипову гібридизацію в межах однієї чи кількох порід [1, 2]. Для сталого в часі розведення та покращення селекційної групи бджолородин необхідно зберігати різноманіття їх генетичних алелей. До цього висновку селекціонерів підвела історична еволюція підходів та методів в селекції бджіл.

На початкових етапах селекції карпатських бджіл роботи проводились в межах ліній, де на основі видатної матки формувалась група бджолородин, що добре передавали найкращі ознаки дочкам. Серед найвідоміших 62, 69, 77, 78 та інші. Бджолородини 77 лінії достатньо довгий час зберігались в чистоті, оскільки пасіка-репродуктор цієї лінії знаходилась в гірському задовільно ізольованому місці – на околиці с. Вучкове Міжгірського району. Інші лінії були з часом втрачені, оскільки розводились на неізольованих рівнинних пасіках і по цій причині розчинились в загальному масиві бджіл навколишніх пасік [4]. При тривалому розведенні по лініях, особливо при інтенсивному виведенні маток від не багатьох, а тим більше від однієї-двох видатних материнських сімей, кількість статевих алелей в популяції (або ізольованій пасіці) починає скорочуватись і, як наслідок, з’являється строкатий розплід, ріст сили сімей уповільнюється, а з часом вони починають настільки слабнути, що потребують підсилення, тобто, виникає інбредна депресія.

З метою недопущення подібного явища, американськими вченими Р. Пейдж і Н. Лейдлоу була запропонована селекційна програма покращення продуктивних якостей бджолиних сімей на основі їх чистопородного розведення по типу закритої популяції. Враховуючи досвід американських вчених, відділом селекції і репродукції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» розроблена програма «Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції», пристосована до місцевих умов [4]. Реалізація цієї методики передбачає селекцію бджіл за типами, а не за лініями. При цьому, принциповою відмінністю є те, що при створенні типу використовується множина видатних чистопородних неспоріднених маток, нащадки яких певний час розводяться по окремих селекційних групах. По цій програмі були успішно створені типи бджіл ”Вучківський”, “Колочавський”, “Говерла” та “Рахівський” [5].

При створенні нового типу карпатських бджіл – “Синевир” селекціонери зіткнулись з неможливістю круглорічного утримування великих груп дослідних бджолородин на гірському ізольованому точку з бідною кормовою базою [7]. Тому, починаючи з другої половини 2008 року, сім’ї з чистопородними матками, що спаровувались в умовах відносно ізольованого гірського точка, перевозились на точки з кращими кормовими угіддями. В залежності від кількості дослідних бджолородин їх розміщували на одному, двох, а згодом на трьох точках.

Мета роботи: розробити та випробувати нову методику для реалізації селекційної  програми по створенню нового типу карпатських бджіл –  «Синевир». Сконструювати та випробувати спеціальні переносні ящики для організації природного парування неплідних маток в умовах гірського клімату Карпат.

Матеріал та методика роботи. Дослідна група карпатських бджолородин типу «Синевир», n=91 (нащадки п’яти генеалогічних груп), які розміщувалась на точку в с. Велятино Хустського району Закарпатської області. Новітня методика розроблялась з використанням знань генетики, спадковості, біології бджіл виду Аpis mellifera carnika var. ukrainica carpatica, та особливостей проведення селекційної роботи в умовах Закарпатської області.

Результати роботи. Виходячи з об’єктивних обставин необхідності продовження  селекційної роботи з групою дослідних бджолородин типу «Синевир», фахівцями відділу селекції і репродукції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» було розроблено та успішно впроваджено методику поглибленої консолідації ознак фенотипу.

Для впровадження згаданої методики було сконструйовано та виготовлено 150 переносних утеплених ящиків, що вміщають по чотири рамки розміром 435Х300мм. Передня, задня стінки ящика та дно виготовляються з смерекової дошки 35мм товщиною. Бічні стінки та дашок з двох ДВП, між якими розміщується пінопласт товщиною 30мм. Внутрішні поверхні ящика гарячим методом покриті парафіном, ззовні ящик пофарбований атмосферостійкими емалями. Переносний ящик має два льотки: основний в передній стінці та додатковий в боковій. У верхній частині задньої стінки ящика просвердлено два отвори діаметром 18мм для установки навісної годівнички. При необхідності переносний ящик може бути розділений навпіл, кожна з половин якого може вміщати по дві рамки з окремим вильотом. Ящики на точку розміщуються на спеціальних підставках попарно, що забезпечує виліт бджіл з кожного з відділень в різні сторони горизонту. При транспортуванні переносних ящиків їх дашки замінюються на вентиляційні сітки, що попереджує запарювання відводків.

Суть методики поглибленої консолідації ознак фенотипу полягає в щорічній організації природного парування неплідних маток від визначених за сумою ознак найкращих бджолородин дослідної групи з трутнями від визначених за сумою ознак найкращих бджолородин в умовах задовільно ізольованого гірського точка. Кількість генеалогічних груп в селекційній групі та кількість бджолородин (представниць різних генеалогічних груп), що приймають участь в природньому паруванні, впливає на можливість тривалого в часі збереження та покращення генетичного потенціалу селекційних бджолородин.

З глибоко структурованих генеалогічних груп споріднених бджолородин, що знаходяться на одному або на кількох точках, щорічно виділяють найкращі племінні бджолородини як материнські, так і батьківські (племінне ядро). Саме ці бджолородини і приймають участь у природному паруванні на цілком окремому відносно ізольованому точку. При цьому не завжди материнські бджолородини є і батьківськими, і навпаки.

Для організації природного парування на базі визначених материнських бджолородин формують сім’ї виховательки, які і вирощують власні неплідні матки, чим досягається найбільш повна передача господарсько-корисних та породних ознак цих бджолородин. Перед завершенням вирощування маточників за рахунок визначених батьківських бджолородин формують серію повноцінних чотирьохрамкових відводків, намагаючись забрати туди якомога більше статевозрілих трутнів. Інші відводки формують з рядових бджолородин пасіки при обов’язковій умові недопущення потрапляння в них трутнів з бджолородин користувальної групи. Всі відводки перевозять на  задовільно ізольований гірський точок, де їм роздають маточники, формуючи генеалогічні підгрупи по 6-9 неплідних маток. Використання чотирьохрамкових відводків для організації природного парування неплідних маток забезпечує оптимальні умови дозрівання, парування та початку яйцекладки молодих маток. Досягти подібних умов в класичних нуклеусах на ¼ стандартної рамки майже неможливо.

Для досягнення поставленого селекційного результату обов’язковими умовами даної методики є:

  1. Збереження максимально можливої кількості генетичних алелей, що

присутні в селекційній групі бджолородин. Материнські та батьківські бджолородини, що прийматимуть участь в природному паруванні повинні представляти всі генеалогічні групи створюваного типу бджіл. Це дасть змогу довготривалого та сталого розведення та покращення бджолородин певного типу з мінімальним ризиком появи інбредної депресії.

  1. Проведення щорічної комплексної оцінки дослідних бджолородин за

параметрами чистопородності, продуктивними якостями, етологічними особливостями.

  1. Бракування бджолородини селекційної групи, в яких в силу деяких

причин (роїння, тиха заміна маток, чи інше) пройшла заміна маток з їх природнім паруванням за межами задовільно ізольованого гірського точка, бо вони можуть нести небажані гени від випадкових трутнів з сусідніх пасік.

Надзвичайно важливим в даній методиці є достатньо дієвий контроль над батьківськими бджолородинами, трутні яких прийматимуть участь в природному паруванні, рівно як усунення від спаровування трутнів з небажаними ознаками фенотипу. Важливість цього технологічного прийому підтверджується даними багатьох дослідників, адже трутні в сім’ї бджіл є носіями близько 70% спадкової інформації.

Для об’єктивної оцінки всіх генеалогічних груп типу, що селекціонується, розміщувати дослідні бджолородини на промислових точках слід з врахуванням їх генеалогічної приналежності. На кожному з таких точків повинні знаходитись бджолородини всіх генеалогічних груп. Розташування бджолородин на точках повинно проводитись з забезпеченням максимально можливого рівня їх орієнтації та віддалі окремих бджолородин однієї від одної. Це дасть можливість до мінімуму зменшити вплив міграції трутнів та бджіл по пасіці на якість селекційних робіт.

Серед недоліків практичного використання методики поглибленої консолідації ознак фенотипу слід виділити достатньо великі додаткові трудовитрати на її здійснення, необхідність наявності спеціального додаткового оснащення та транспорту для переміщення на  задовільно ізольовані точки для парування сформованих відводків з неплідними матками та статевозрілими трутнями для організації природного парування та неможливість використання в селекційному процесі маток тихої заміни.

Успішне впровадження методики поглибленої консолідації ознак фенотипу здійснено на прикладі селекції карпатських бджіл типу «Синевир» в період з 2009 по 2012 роки [6, 7, 8]. Розроблена методика в перший рік впровадження дозволила досягнути збільшення абсолютної величини покращення породних ознак робочих бджіл за збільшенням кубітального індексу на 3,11%, збільшенням позитивного дискоїдального зміщенням на 2,1% та зменшенням випадків нульового дискоїдального зміщення на 36,5% та негативного дискоїдального зміщення на 83,14% (табл. 1).

 

Таблиця 1. Зміна показників фенотипу при використанні різних селекційних методик.

Показники фенотипу

Традиційна методика,

Розроблена методика,

Різниця, методик%

15.10.

2007р

10.10.2008р

Зміна,

%

10.10. 2008р

25.10. 2009р

Зміна,

%

Кубітальний індекс

2,51

2,55

+1,59

2,55

2,67

+4,7

+3,11

Дискоїдальне

зміщення, %

+

95,43

96,0

+0,6

96,0

98,59

+2,7

+2,1

0

3,24

2,61

-19,44

2,61

1,15

-55,94

+36,5

1,33

1,36

+2,26

1,36

0,26

-80,88

+83,14

*Забарвлення бджіл, кількість б/р %

Б1

52,9

69,4

+31,19

69,4

93,3

+34,44

+3,25

Б2

5,9

4,9

-16,95

4,9

4,5

-8,16

-8,79

Б3

32,4

22,6

-30,25

22,6

2,2

-90,27

+60,02

Б4

8,8

3,1

-64,77

3,1

-100

+35,23

*Примітка:

Б1 ­ бджоли сірі

Б2 ­ бджоли сірі з срібно – сивим відтінком

Б3 ­ бджоли сірі, поодинокі бджоли з іржаво-коричнюватою смужкою на першому видимому тергіті

Б4 ­ бджоли сірі, поодинокі бджоли з оранжевою смужкою на першому видимому тергіті

Позитивні зміни у забарвленні бджіл завдяки використанню нової методики відбулись за дослідний селекційний рік інтенсивніше на 3,25% по типовому для карпатських бджіл сірому забарвленню бджіл (Б1), зменшення нетипового забарвлення (Б3, Б4) зафіксовано відповідно на 60,02% та 35,23% порівнюючи з традиційною методикою.

Висновки:  методика поглибленої консолідації ознак фенотипу дає можливість:

  1. досягати більш інтенсивних направлених видозмін показників фенотипу, порівнюючи з традиційною методикою;
  2. ефективно консолідувати найкращі ознаки виділених бджолородин, які пройшли комплексну оцінку за сумою господарсько-корисних та породовизначальних ознак;
  3. жорстко вибраковувати бджолородини з небажаними ознаками з метою недопущення їх прояву в майбутніх поколіннях;
  4. утримувати кількісно великі групи дослідних бджолородин, при умові забезпечення добрих умов годування та обслуговування;
  5. стало зберігати чистопородність та якість племінного матеріалу;
  6. зменшити видатки на утримання дослідних груп бджолородин.

Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу доповнює відомі методики та програми селекції бджіл, розширює можливості селекціонера в досягненні поставлених цілей та завдань, є природним доповненням добре відомої програми селекції карпатських бджіл у напівзакритій популяції і може використовуватись як самостійно, так і в поєднанні.

Перелік посилань

  1. Билаш Г.Д., Кривцов Н.И. Селекция пчел. Москва ВО «Агропромиздат», -1991. –С 189-209.
  2. Руттнер Ф. Техника разведения и селекционный отбор пчел. Москва, АСТ Астрель, -2006. –С. 128-137.
  3. Гайдар В., Боднарчук Л., Кізман А. Карпатські бджоли типу «Вучківський» // Український пасічник. – 2000. –  № 9. – С. 5.
  4. Гайдар В., Гінзбург О. Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції // Український пасічник. – 1998. – № 9. – С. 2.
  5. Гайдар В.А. Карпатська порода бджіл та її типи. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006 – № 94. – С. 30-35.
  6. Гайдар В.А., Папп В.В. Створення нового типу карпатських бджіл – «Синевир» // Український пасічник. – № 8 2009 – С. 6-10.
  7. Сахацький М.І. Селекційно-племінна робота з карпатськими бджолами внутрішньопородного типу «Синевир» [Електронний ресурс] / Сахацький М.І., Гайдар В.А., Папп В.В. // Наукові доповіді НУБіП України ­ 2012. ­ № 34. ­ 11с. ­ Режим доступу до журн. : http://www.nd.nubip.edu.ua/
  8. Сахацький М.І. Удосконалення карпатських бджіл типу «Синевир». / Сахацький М.І. Гайдар В.А. Папп В.В. // Науковий вісник НУБіП України, ­2012. ­ № 179, ­ С. 120-127
  9. Гайдар В. Сучасні принципи племінної роботи у бджільництві. // Український пасічник. – 2007. № 2. – С. 10-13.

Методика углубленной консолидации признаков фенотипа, как средство эффективной селекции пчел

Методика углубленной консолидации признаков фенотипа – эффективное средство селекции пчел при условии комплексной оценки опытной группы пчелосемей за параметрами фенотипа и организации естественного спаривания группы неплодных маток с трутнями от определенных материнских и отцовских пчелосемей на удовлетворительно изолированном точке.

Селекция, породные признаки, показатели производительности, естественное спаривание, сохранение пород пчел.

 

Method of deep consolidation of phenotype, as mean of effective selection of bees

Methods of deep consolidation of phenotype signs is an effective way for bees breeding provided with a comprehensive evaluation of the experimental group of bee families according to the parameters of the phenotype and natural pairing of infertile queen bees with drones from the specified maternal and paternal bee families in a relatively isolated point.

Selection, pedigrees signs, indexes of productivity, natural coupling saving of breeds of bees.

 

Опубліковано:

  1. Папп В.В. Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл Папп В.В., Керек С.С., Гайдар В.А. // Сільський господар. ­ – № 11-12,– ­ 2012 – С. 43 ­ 46.

  2. / В.В. Папп, С.С. Керек, В.А. Гайдар // матеріали IV Lubelska konferencja pszczelarska “Aktualne problemy nowoczenego pszczelarstwa” Pszczela Wola 8–9 lutego 2013. – P. 148–152

  3. Папп В.В. Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл / В.В. Папп, С.С. Керек, В.А. Гайдар // Український пасічник. – № 2, ­ 2013 – С. 17 – 21

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2017 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov