Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Папп В.В. Деякі аспекти використання фумігаторів та дещо про боротьбу з варроатозом бджіл.

Деякі аспекти використання фумігаторів та дещо про боротьбу з варроатозом бджіл.

Пройшло понад десять років з часу початку  використання українськими пасічниками фумігаторів, які більше відомі під назвами димові гармати, Варомори та інші. Очевидно, що жоден з методів боротьби з цією винятково небезпечною інвазією, не викликав в пасічному середовищі такої великої кількості часом діаметрально протилежних думок та поглядів. Високий інтерес до обробки бджіл методом фумігації має ряд об’єктивних пояснень. Перш за все, раніше відомі методи та засоби боротьби не завжди задовольняли пасічників у повному обсязі. Чимало пасік до «ери» використання фумігаторів якщо не гинули , то в значній мірі страждали від варроатоза бджіл, недотримуючи товарної продукції. Пасічники втрачали значні кошти на придбання недешевих вітчизняних чи дорогих імпортних препаратів, витрачали чимало часу для проведення непродуктивних обробок своїх бджіл. Та чи повністю вирішена існуюча проблема зараз з появою фумігаторів? Очевидно, що ні! І причиною цьому є перш за все, не недолік чи перевага того чи іншого методу обробок бджіл від кліща варроа. За умови  правильного, згідно розроблених інструкцій використання, будь який метод обробки бджіл від варроатозу може дати бажаного ефекту. Для досягнення успіху потрібно, перш за все, підняти обізнаність та дисциплінованість наших пасічників, зокрема при обробці бджіл, підняти культуру їх пасічникування.

Слід окремо наголосити на тому факті, що метод фумігації як і будь-який інший метод не може бути панацеєю в боротьбі з кліщем варроа за умови недотримання основних загальних принципів лікування варроатозу бджіл на пасіках. Метод фумігації є тільки одним із сучасних та ефективних інструментів для досягнення поставленої мети. Враховуючи численні дослідження проблематики варроатозу в Україні та Світі, практичного досвіду окремих пасічників для успішного лікування бджіл слід виділити наступні основні його принципи:

  1. Моніторинг реальної кількості кліщів варроа в бджолиних сім’ях на своїй та, по-можливості, сусідніх пасіках на протязі активного сезону.
  2. Точне знання пасічниками якими саме діючими речовинами (увага -не назвами препаратів!) і в якій концентрації проведено будь-які обробки своїх бджіл
  3. Використання препаратів з різними діючими речовинами для літніх та осінніх (заключних) обробок.
  4. Чергування різних діючих речовин для літніх та при необхідності заключних противарроатозних обробок кожні два – три роки.
  5. Проведення противарроатозних обробок на всіх приближених (до 3-5км) пасіках в один період однією і тією ж діючою речовиною.

Зрозуміло, що зазначені принципи дещо ідеалізують буденні реалії українських пасічників, та все ж, без намагання максимально їх досягнути чи намагатись дотримуватись, неможливо вести предметну розмову про дієвий контроль варроатозної інвазії.

Зупинимось на кожному принципі окремо. Кількість кліщів варроа в бджолиних сім’ях – це інформація про чисельність «ворога № 1» на наших бджолах. Обізнаний пасічник – «озброєний» пасічник. Нажаль в численних телефонних розмовах з бджолярами з різних куточків України мені неодноразово приходиться чути найрізноманітніші твердження на кшталт: «Я на своїх бджолах кліща не помічаю. Напевно проводити обробку ще не потрібно», або «Хоч я і не бачу на бджолах кліщів, та все ж проведу повторні обробки». На запитання: «Чи використовуєте в своїй практиці перевірку на реальну (кількісну), а не візуальну присутність кліщів на бджолах своєї пасіки?» В переважній більшості випадків чую заперечну відповідь. В даній ситуації не лишнє повторитись і підкреслити про те, що візуальне діагностування присутності кліщів варроа на верхній частині грудей робочих бджіл беззаперечно свідчить про високу, або дуже високу ступінь інвазії (понад 10-15%), до якої бажано не допускати. Тому, щоб в черговий раз не розповідати по телефону відому, цілком просту, доступну і ефективну методику перевірки реальної кількості кліщів варроа на бджолах прямо на пасіці наведу її в спрощеному адаптованому для використання всіма пасічниками виді. Насамперед слід підкреслити, про те, що ця методика абсолютно безпечна для бджіл. Для її застосування слід дещо переобладнати звичайну скляну одно літрову банку з вінчиком під різьбове з’єднання «Евротвіст». В денці металічної кришки з різьбою вирізаємо круглий отвір, що буде дещо меншим за розмір самої кришки. З металічної сітки з клітинками близько 3х3мм вирізаємо кружечок дещо більшого діаметра за вирізаний отвір в кришці. Вирізану сітку вставляємо в кришку дублюючи денце. Пристрій готовий.

Відомо, що особини кліща варроа в бджолиному гнізді знаходяться нерівномірно. Їх кількість значно більша в розплідній частині на молодих бджолах годувальницях. Тому, приблизно в рівних пропорціях, з різних частин гнізда необхідно послідовно перемістити живих бджіл в об’ємі близько 1\3 від ємкості скляної банки до банки і закрити кришкою з сітчастим дном. Такий об’єм живих бджіл відповідає їх приблизній кількості в 350-400шт. Проби бджіл бажано відбирати від близько 10% сімей на пасіці, що знаходяться в шаховому порядку на точку, відповідним чином маркувати (нумерувати). В майбутні періоди повторно потрібно досліджувати одні і ті ж виділені сім’ї для констатації динаміки зміни кількості кліщів на всій пасіці.  Через сітку засипаємо до банки з бджолами 2 столові ложки цукрової пудри, розминаючи при цьому можливі грудочки. Підручними засобами з зовні закриваємо сітчасте дно кришки і старанно на протязі близько 2х хвилин перетрушуємо бджіл в цукровій пудрі. Перевернувши банку верх дном над ємкістю з водою максимально висипаємо цукрову пудру через сітчасте денце кришки. Всі кліщі варроа плаватимуть на поверхні води білими комками. Якщо їх кількість не перевищує 4шт то кількість кліщів близько 1%, що може бути верхньою максимально допустимою межею. При наявності 10-15 кліщів їх кількість може становити близько 3-5%, що свідчить про необхідність додаткових обробок. Присутність на поверхні води 20 і більше білих комків з кліщами свідчитиме про їх кількість понад 6%, яка є загрозливою для виживання сімей в зимовий період. В окремих пробах перед початком літніх обробок можуть траплятися дослідні сім’ї з понад 15% кількістю кліщів варроа. Доволі часто в практиці після останніх заключних обробок бджіл наявність кліщів варроа в окремих пробах взагалі не діагностується, тобто може складати 0%.

Маючи можливість визначати реальну відсоткову чисельність кліщів ваших сімей можна об’єктивно оцінити ситуацію на пасіці, планувати обробки,  визначитися з доцільністю використовувати ті чи інші препарати з тими чи іншими діючими речовинами як більш чи менш ефективні. Звичайно, якщо добросовісні виробники цих препаратів зазначать які саме діючі речовини і в яких концентраціях містяться в препаратах, що вони виробляють. На цьому етапі потрібна максимальна уважність та вимогливість пасічників до препаратів, якими планують скористатись. Більше того потрібно оголосити тотальний бойкот препаратам в складі яких не зазначено назви та концентрацій діючих речовин. Найчастіше таке вкрай некоректне по відношенню до пасічників, якщо не сказати злочинне відношення можна побачити на препаратах російського виробництва, часом українського і ніколи на препаратах відомих світових марок, що офіційно представлені в Україні. Відсутність зазначеної діючої речовини та її концентрації змушує пасічників «в сліпу боротись з ворогом», може призвести до матової ситуації  в наступних пасічних роках. В цьому, зокрема, часто і ховається причина гибелі сімей від варроатозу.

Ми підійшли до застосування наступного чи не найважливішого принципу в боротьбі з кліщовою інвазією – використання різних діючих речовин та (або) різних методів лікування бджолиних сімей для літніх та осінніх (заключних) обробок. Тобто слід вести розмову про застосування комбінованих методів оздоровлення бджіл, які б унеможливлювали появу та розвиток резистентних (стійких) до тих чи інших препаратів популяцій кліща варроа. Серед факторів, що сприяють появі резистентних кліщів слід віднести, зокрема, категорію експозиції дії тієї чи іншої діючої речовини у просторі бджолиного гнізда. І тут метод фумігації має суттєві переваги перед методом контактної дії (використання акарацидних смужок) чи аерозольними методами обробок, оскільки до мінімуму (2-3дні) скорочує час опосередкованого контактування певної діючої речовини з живими особинами варроа. Короткочасний але інтенсивний вплив обраної діючої речовини, що дозовано введена в простір гнізда бджіл має винятковий ефект і мінімізує можливість кліщів варроа, які залишились живими, виробляти стійкість до діючої речовини, що застосовується. З іншого боку, метод фумігації слід розглядати як один з найбільш безпечних методів лікування бджіл. Дослідження групи чеських науковців (Lenэcek J., Sekyra M., Rychteckа A., Vasova E., Titera D., Vesely V. «Мікроекстракція твердої фази і газова хроматографія з детектором іонної пастки (GC-ITD) аналіз залишків амітраз в бджолиному воску після гідролізу до 2,4-діметіланіліна» журналі «Analytica Chimica Acta» №571, С40- 44, від 18.04. 2006.) довели, що амітраз піддається деградації в бджолиному воску, перетворюючись в два основні продукти: 2,4-dimethylformanilide і N-methylformamidine з наступним розкладанням до 2,4-dimethylaniline.Тому тривале застосування амітразу (в дослідах використовували віск з промислових пасік, де близько 20 років використовували амітраз) для лікування бджіл від вароатозу з використанням мінімальних доз (близько 20мг) активної речовини на рік на одну бджолину сім’ю у вигляді диму не представляє гігієнічного ризику для бджіл, людини і навколишнього середовища. Тому віск  з пасік, де впродовж тривалого часу застосовували для оздоровлення бджіл від варроатозу діючу речовину амітраз методом фумігації,  може використовуватись в фармакології та в косметичних цілях.

Найбільша кількість продуктів розпаду діючих речовин, що використовуються для обробок може накопичуватись у гнізді бджіл при використанні водних розчинів методом зрошення чи аерозольними методами. А значить використання цих методів теж може сприяти появі резистентних кліщів. Шанс появи резистентних кліщів до тих чи інших хімічних препаратів на пасіках високий також при застосуванні акарацидних смужок, особливо при перевищенні рекомендованої експозиції їх використання в гніздах бджіл. Появі стійких гібридних популяцій кліща сприяє і міграція кліщів варроа в межах своєї або сусідніх пасік (Гайдар В. Про гібридні кліщі варроа. //Пасічник. – 2013. -№ 11, 12.)

Поява резистентних кліщів можлива, якщо в роботі постійно буде використовуватись одна і та ж діюча речовина навіть при застосуванні різних методів обробки. Подібну негативну практику на багатьох пасіках слід відмітити з застосуванням амітразу в якості діючої речовини в літній та заключний осінній період активного сезону. Чимало пасічників, використовуючи димові гармати обмежуються застосуванням тільки однієї діючої речовини амітразу на протязі всього пасічного сезону. При цьому, потрібно окремо наголосити на специфіці дії цього препарату, а саме максимальній його ефективності в пізньоосінній безрозплідний період. Під час літніх обробок коли кліщі варроа знаходяться в стадії активної життєдіяльності повноцінно харчуються  і активно розмножуються дія парів амітразу не є настільки летальною, щоб всі особини кліща, що осипаються підчас таких обробок гинули. Кількість особин, що проявляють признаки життя після літніх амітразних обробок методом фумігації може сягати понад 30%. Переважна більшість з них намагається покинути гніздо бджіл, інша частина знову підіймається на бджіл. Зрозуміло, що ті особини кліщів варроа, що вижили мають шанс дати більш стійке, резистентне потомство. В осінній безрозплідний період кліщі варроа так само як і бджоли перебувають в стадії сповільнення процесів життєдіяльності тому нервово паралітично дія парів амітразу є максимально можливою і у більшій мірі призводить до гибелі дорослих особин кліща. Ефективність лікування можна додатково підвищити, проводячи заключні осінні обробки бджолиних сімей від кліщів варроа, напередодні перших чи повторних осінніх похолодань, коли бджоли після проведених обробок принаймні 2-3 дні не вилітатимуть з вуликів. Всі кліщі, що осипаються в цей період ( частина з них в живому коматозному стані), без контакту з бджолами на холоді неминуче загинуть. Саме після таких заключних амітразних обробок за умови, що амітраз не використовувався на пасіці в літній період, вдається досягнути 0% кількості кліщів, зокрема досліджених сімей. Такий добрий результат дає підстави планувати хімічні противарроатозні літні обробки на пасіці в наступному сезоні не раніше початку серпня місяця (в окремих випадках середини, або кінця серпня). Це можливо тому, що за умови відсутності інтенсивного перезараження відносно здорових бджолиних сімей від більш уражених (останнє може відбуватися на кочівлях), розвиток кліща варроа просто фізично не може досягнути загрозливого стану раніше, особливо, якщо застосовувати зоотехнічний метод оздоровлення бджолиних сімей (вирізання трутневого розплоду) в розпал пасічного сезону. Слід констатувати, що присутність сітчастих днищ в конструкції вуликів дозволяє підвищити ефективність як літніх так і осінніх заключних противарроатозних обробок бджіл.

Для успішного оздоровлення пасік від кліщів варроа необхідно свідомо та планово не тільки в одному пасічному сезоні для літніх та осінніх обробок застосовувати принаймні дві різні діючі речовини але і застосовувати одні і ті ж діючі речовини не більше двох – трьох сезонів. Виходячи з практичного досвіду, винятком може бути тільки використання амітразу виключно для заключних осінніх обробок.

Прикладом успішного комбінованого підходу до оздоровлення пасік може бути використання зоотехнічного методу боротьби з варроатозом (1-3 разове вирізання трутневого розплоду в період травня-червня), використання акарацидних смужок (чергуючи різні діючі речовини), або методу фумігації (тау-флювалінатом, щавлевою кислотою з тимолом 4 рази через 3 дні) в серпні і використання методу фумігації (амітразом 2 обробки) в пізньоосінній безрозплідний період.

Доволі часто приходиться відповідати пасічникам на запитання: «Коли і яким препаратом потрібно проводити весняні проти варроатозні обробки бджіл?» Відповідь однозначна – весняні проти варроатозні обробки непотрібні, оскільки за умови відсутності у гнізді бджіл в зимовий період розплоду розвиток і збільшення кількості кліщів варроа не відбувається. З іншого боку, слід завжди пам’ятати, що будь-яка додаткова (зайва) обробка бджіл хімічними препаратами знижує як загальний так і поверхневий тканинний імунітет бджіл, підвищує ризик появи інфекційних захворювань, зменшує довговічність робочих бджіл та маток, яйценосність маток, життєздатність сперматозоїдів у трутнів. Тому кількість таких обробок повинна бути, по можливості, мінімальною, безпечною для бджіл і максимально ефективною. Найкращий час для успішного лікування бджіл від варроатозу – безрозплідний період осені (в окремих форс-мажорних випадках навіть зимовий період відлиг, коли частково, або повністю розпадається клуб бджіл). І метод фумігації в цей період є незамінним, як один із найбільш безпечних для бджіл, ефективних та продуктивних. Тому пасічникам в осінній період потрібно приділити максимально можливу увагу та дисциплінованість для якісного оздоровлення своїх бджіл від варроатозу. Провівши дослідження кількості кліщів варроа визначити їх залишкову числову характеристику.

Якщо в силу форс-мажорних обставин кількість кліщів варроа в бджолиних сім’ях весною складає понад 3%, противарроатозні обробки в цей період повинні проводитись після заміни бджіл, що вийшли з зими в період до початку товарного медозбору за визначеними принципами згідно розроблених рекомендацій до використання тих чи інших препаратів за відомими методиками.

Відомі окремі випадки гибелі, або значного ослаблення пасік при використанні звичними методиками нових партій давно відомих препаратів різних виробників. І метод використання (фумігація, зрошення і.т.д.) тут ні при чому. Виходячи з реалії часу для якісного, ефективного та безпечного лікування бджіл від варроатозу бажано проводити перевірку безпечності нових партій препаратів методом пробних обробок невеликої кількості сімей бджіл. При цьому визначають їх безпечність для бджіл (відсутність більшої за допустиму норму гибелі робочих бджіл чи розплоду), її ефективність (кількість кліщів Варроа, що осипались, або динаміку зміни кількості кліщів на робочих бджолах до і після пробної обробки). Тільки після таких пробних тестів можна впевнено використовувати той чи інший препарат на всьому пасічному господарстві. З іншого боку, потрібно суворо дотримуватись рекомендацій з використання обладнання чи застосування методик. Найчастішою причиною появи «нештатних ситуацій» при використанні методу фумігації є банальна економія пасічниками з заміною використання дорогого очищеного керосину (виробництва Угорщини, або придбаного в аптечній мережі) в якості розчинника для діючої речовини амітразу на дешевші вітчизняні аналоги. Саме такий керосин найвищої очистки є максимально безпечним для бджіл та людини, не проявляє синергійної дії. Не лишнє зазначити, що керосин найвищої очистки продається в звичайних аптеках і успішно використовується людиною в косметичних цілях та при лікуванні окремих захворювань, як протигельмінтний засіб. Тому зауваження опонентів методу фумігації з використанням очищеного керосину є безпідставними. З іншого боку, необхідно вкотре наголосити і підкреслити на необхідності дотримання пасічниками правил безпеки при використанні методу фумігації. Випаровування через фумігатори (а також методом зрошення, аерозольним методом, акарацидними смужками і т.п.) тих чи інших діючих речовин, які людина застосовує для лікування варроатозної інвазії бджіл є небезпечними для людини. Тому необхідно обов’язково використовувати засоби захисту слизових перш за все органів дихання та очей при роботі з фумігаторами. Найкраще задачу виконують армійські протигази, або універсальні протигазові респіратори (Тополь-А1, Тополь –Е1 і т.д.) зі змінними фільтрувальними елементами, що призначені для видалення з повітря парів органічних кислот. Заборонено під час обробок палити та приймати їжу. Перевозити фумігатор після використання потрібно з повністю охолодженим розжарювачем, бажано за межами кабіни водія та пасажирів в герметичній упаковці, зберігати в нежитлових приміщеннях. При дотриманні всіх правил безпеки метод фумігації є цілком безпечним для людини, безпечним для бджіл та дає можливість інтенсифікувати димові методи обробок бджіл, як аналоги, що використовували пасічники України до 2006року та продовжують використовувати й зараз.

Добре відомі факти міграції кліщів варроа з сімей та пасік з високим рівнем кліщів варроа до сімей своєї пасіки чи інших пасіках з їх меншим рівнем. Тому чи не най проблематичним завданням в питанні ефективної боротьби з варроатозом бджіл є організація синхронної (одночасної) обробки всіх пасік одними і тими ж препаратами що знаходяться в радіусі інтенсивного льоту бджіл. Таке завдання може бути під силу об’єднанням пасічників на приклад Спілок чи виробничих кооперативів.  Подібна успішна практика відома в країнах з високим рівнем організації галузі бджільництва. За відсутності централізованої координації обробок доцільно свідомим пасічникам за домовленістю з колегами в окремому населеному пункті ініціювати одночасне проведення лікувальних заходів.

Дана публікація призвана озброїти пасічників необхідними знаннями та допоможе зробити крок в потрібному напрямкові, щоб не перетворювати боротьбу з варроатозною інвазією бджіл на виснажливу битву з варроа деструктор.

 

В. Папп .

відділ розведення та селекції карпатських бджіл

 ННЦ. «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича».

 

Опубліковано:

  1. Український пасічник. – № 10, 11, 2017. – С. – .

 

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov