Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

В.Папп, Е.Кейль, Д. Титера, Зв’язок науки і практики в бджільництві Чехії.

UA

В. Папп, Э. Кейль співробітники відділу

селекції та репродукції карпатських бджіл

ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» УААН,

Д. Тітера, доктор, завідувач лабораторії зі

штучного осіменіння бджолиних маток

НДІ бджільництва в м. Доле, Чехія.

Зв’язок науки і практики в бджільництві Чехії.

Чехія – країна на сході об’єднаної Європи, що займає площу трохи менше 79 тис. км2 і населенням в 10 мільйонів 400 тис. чоловік. Єдина спеціалізована наукова установа в країні, що забезпечує галузь бджільництва – науково дослідний інститут в Доле. В рамках наукового обміну досвідом між спорідненими інститутами з України, в Доле в березні 2010 року прибула делегація з двох чоловік. Основна мета поїздки полягала в стажуванні по практичному використанню програмного забезпечення “Bimorf” при роботі з племінними ресурсами в області бджільництва.

________________________________________________.jpg

Науково дослідницький інститут в Доле має давню історію. Інститут утворений в 1919 році через рік після проголошення незалежності Чехословакії. На місці літньої заміської резиденції чехословацького промисловця Грегора на затишному південному схилі біля річки Влтави почав свою роботу тоді ще інститут бджільництва і шовківництва. Першим його директором був відомий біолог А. Шенфелд. Пізніше його змінювали ще чотири керівники з світовими іменами: М. Хайдак, проф. Свобода, проф. В. Весели і Ф. Камлер, кожний з них привніс в історію становлення інституту як наукової установи і бджільницької науки свій вагомий внесок. У 1968 році для розвитку інституту була побудована нова будівля, створена необхідна інфраструктура.

______________________________.jpg

З початком системних економічних реформ в державі напередодні утворення єдиної Європи науково дослідницький інститут в Доле чекали важкі часи. Йшлося про реорганізацію інституту як наукової установи з можливою зміною його спеціалізації, об’єднання з іншими установами. Для багатьох комерційних структур територія інституту на 12 гектарах поблизу Праги з історичними будівлями і зеленими насадженнями, лісом навколо була ласою метою для придбання. З п’яти проектів приватизації інституту, винесених на тендер, переміг проект, поданий самими співробітниками інституту на чолі з його директором проф. У. Весели. Головним аргументом в проекті, що переміг, було збереження спеціалізації інституту робочих місць та інтелектуального потенціалу учених. За цим проектом державний інститут в 1997 році був реорганізований в ТОВ, засновниками якого стали самі співробітники інституту. Новоутвореному підприємству для приватизації всього інституту був наданий багатомільйонний банківський кредит, який, як «Демоклів меч», 10 років висів над засновниками всі роки. Весь науковий потенціал співробітників, всі розробки і досягнення інституту за довгі роки в різних розділах бджільництва були об’єднані для досягнення вищої мети погашенні узятого кредиту, розрахунку за комунальні послуги, забезпечення всіх співробітників заробітною платнею і соціальним захистом. З іншого боку, інститут став сам приносити прибуток державі через систему податків.

На чому ж була побудована фінансова незалежність діяльності інституту? Структура прибуткової частини побудована приблизно так: виробництво слабоалкогольних напоїв (30 %), виробництво лікувальних препаратів для бджільництва (40 %), виробництво племінного матеріалу, устаткування для штучного запліднення, лабораторна діагностика хвороб і аналізу якості продуктів бджільництва (30 %). Таким чином, інститут бджільництва змінив статус наукової установи на статус науково-виробничої.

В даний час інститут бджільництва в Доле володіє 20 гектарами землі, на яких вирощують виноград і плодові дерева, утримує близько 1000 бджолиних сімей на 6 філіалах по всій Чехії. 90% меду, що отримують на своїх пасіках йде на приготування слабоалкогольних медових вин. Інститут в Доле в рік виробляє близько 150 тисяч літрів чудових медових напоїв. Для цього довелося переобладнати частину існуючих приміщень. Купити, або виготовити цілий комплекс устаткування, необхідного для виробництва, навчити персонал, сертифікувати виробництво і продукцію, знайти шляхи реалізації. Не дивлячись на пристойні об’єми виробництва вин виробничі приміщення вельми компактні, а місцями навіть тісні. Адже для роботи були переобладнані вже існуючі приміщення, що спочатку призначалися для інших цілей. Для економії енергоємна частина виробництва базується на використанні твердого палива (дров), які значно дешевше. Так само на дровах базується технологія переробки воскової сировини на пасіках. При виробництві медових вин частково використовують виноматеріал, одержаний на своїх виноградниках спеціально для цього створених. Середня вартість 1 літра медового вина, що реалізовується, від 6 до 8,5 євро залежно від об’ємів закупівлі і виду тари.

_________________________________________________.jpg ___________________________________________.jpg

Важливою складовою економічної незалежності інституту є виробництво препаратів для лікування бджіл від вароатоза. Їх в інституті випускають дев’ять найменувань. Серед препаратів, відомих на Україні Gabon PF-90, Gabon PA-92, Varidol FUM, Varidol AER. Крім того для лікування бджіл від вароатоза в інституті розроблена і серійно виробляэться установка для аерозольної обробки бджіл щавлевою кислотою без розбору гнізда VAT-1a. Завдяки наявності різноманітних лікувальних препаратів і правильної організації планових обробок бджолородин від вароатоза на всіх пасіках одночасно, в Чехії присутні місцевості, де вароатоз взагалі не діагностується.

У лабораторіях інституту можна провести більше двадцяти платних досліджень патогенного матеріалу, перевірити якість продуктів бджільництва. При цьому держава для бджолярів дає можливість чотири рази на рік одержати дотацію на такі дослідження, чим створює хороші умови для ранньої діагностики хвороб і своєчасного їх лікування. Боротьба з інфекційними захворюваннями бджіл в Чехії поставлена на дуже високому рівні, тому випадки гнильцевих захворювань бджіл носять одиничні випадки. В даний час хворі гнильцями сім’ї спалюють разом з вуликами. Тоді як зовсім недавно ветеринарні вимоги були ще жорсткішими. При виявленні на пасіці гнильцевої сім’ї – спалювали всю пасіку. Збиток бджоляру при цьому компенсують із спеціального фонду. Розмір компенсації дозволяє придбати нові вулики і бджіл, щоб пасічник знову міг продовжити займатися бджільництвом.

В інституті бджільництва в масштабах всієї Чехії ведеться робота по селекції країнських бджіл австрійської селекції. Всіма селекційними програмами займається доктор Франтішек Каспар. До 1970 року в Чехії розводили місцевих гібридних бджіл, що відрізняються низькими господарсько-корисними ознаками. Австрійська країнка по сумі всіх ознак вигідно відрізнялася від місцевих бджіл. Тому було прийняте рішення по всій Чехії перейти на утримання відселекціонованих країнських бджіл. Приблизно на півмільйона бджолородин, що розводяться в Чехії, працює 87 регіональних племінних господарств, що утримують 6200 бджолородин. Племінний матеріал з цих господарств розповсюджується по рядових пасіках. У селекційній роботі найбільшу увагу приділяють параметрам миролюбності бджіл і природної резистентності до захворювань, медопродуктивності, стійкості до роїння. Для промислового бджільництва успішно застосовуються міжтипові і міжлінійні гібриди усередині країнської породи. Така гібридизація окрім використання гетерозисного ефекту, дає можливість зберегти чистоту породи, не звужуючи різноманітності генотипу.

___________________________________________________.jpg

В даний час в Чехії окрім селекційних станцій чистопорідних країнських бджіл, що продукують племінний матеріал для господарств не тільки Чехії, але і всього Євросоюзу, працює племінне господарство, цілком сформоване з племінного матеріалу, придбаного на Україні. Йдеться про карпатських бджіл типу Вучківський. Відселекціоновані бджоли цього типу, за твердженням чеських селекціонерів, генетично дуже наближені до країнських, тому разом з країнськими бджолами успішно використовуються для розведення на пасіках, беруть участь в загальнодержавних програмах селекції і розведення бджіл.

В інституті активно функціонує лабораторія по штучному осіменінню бджолиних маток. Керує лабораторією відомий в Європі вчений доктор Делібор Тітера. Тут в рік штучно осіменяють близько 500 маток. Крім того, інститут пропонує придбати комплекс устаткування для штучного осіменіння бджолиних маток. На базі інституту можна пройти навчальний курс для набуття необхідних навиків по штучному осіменінню бджолиних маток. При бажанні, фахівці інституту виїжджають в будь-яку точку Євросоюзу для надання послуг з штучного осіменіння маток прямо на пасіках.

__________________________________________________.jpg

Основна кількість племінного матеріалу в інституті вирощується на селекційних станціях. Впродовж сезону тут реалізовують близько 5000 маток природного спаровування. Середня вартість неплідних бджолиних маток в Чехії близько 3,5 євро, плідних природного спаровування 15-20 євро, плідних штучного осіменіння 28-45евро. Слід зазначити, що в Чехії, офіційно придбавши племінний матеріалу на селекційній станції, від держави бджолярі одержують пристойну компенсацію (близько 9 євро за кожну придбану матку).

Таким чином, завдяки цілеспрямованій селекційній роботі в рамках інституту бджільництва з кожним роком росте середня рентабельність пасік в Чехії, покращуються показники чистопородності.

Прикладною наукою в інституті бджільництва займатися теж можна. Для цього необхідно виграти тендер під певну програму досліджень. І тоді державні гроші адресовано працюватимуть на благо науки.

Організаційно всі бджолярі, включаючи професіоналів, в Чехії об’єднані в громадську організацію – Союз бджолярів. У Союзі п’ять чоловік керівного рівня мають державне забезпечення. Союз бджолярів тісно співробітничає зі всіма організаціями і структурами, що забезпечують галузь бджільництва. Союз бджолярів не тільки координує і організовує всю суспільну діяльність серед бджолярів, але і проводить об’ємну фінансову роботу по забезпеченню галузі бджільництва всім необхідним. Громадська організація розподіляє державні дотації зокрема за запилення с/х. культур, лабораторні дослідження, придбання племінного матеріалу, займається імпортом і експортом меду, виробництвом і торгівлею устаткування для бджолярів, переробкою воскосировини.

Бджільництво Чехії – високорозвинута галузь сільського господарства, що демонструє динамічне поєднання досягнень вітчизняної і світової науки з практикою, відмінний зразок тісного взаємовигідного взаємозв’язку госпрозрахункової наукової установи і громадської організації бджолярів з державою.

RU

В. ПАПП, Е. КЕЙЛЬ, сотрудники отдела

селекции и репродукции карпатских пчел ННЦ

«Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича»,

Д. ТИТЕРА, доктор, руководитель лаборатории

штучного осеменения пчелиных маток

НДИ пчеловодства в Доле, Чехия.

Связь науки и практики в пчеловодстве Чехии.

Чехия – страна на востоке объединенной Европы, занимающая площадь чуть меньше 79 тыс. км2 и населением в 10 миллионов 400 тыс. человек. Единственное специализированное научное учреждение в стране, обеспечивающее отрасль пчеловодства – научно исследовательский институт в Доле. В рамках научного обмена опытом между родственными институтами из Украины, в Доле в марте 2010 года прибыла делегация из двух человек. Основная цель поездки заключалась в стажировке по практическому использованию программного обеспечения “Bimorf” при работе с племенными ресурсами в области пчеловодства.

________________________________________________.jpg

Научно исследовательский институт в Доле имеет давнюю историю. Институт образован в 1919 году через год после провозглашения независимости Чехословакии. На месте летней загородной резиденции чехословацкого промышленника Грегора на уютном южном склоне возле речки Влтавы начал свою работу тогда еще институт пчеловодства и шелководства. Первым его директором был известный биолог А. Шенфелд. Позже его сменяли еще четыре руководители с мировыми именами: М. Хайдак, проф. Свобода, проф. В. Веселы и Ф. Камлер, каждый из них привнес в историю становления института как научного учреждения и пчеловодческой науки свой весомый вклад. В 1968 году для развития института было построено новое здание, создана необходимая инфраструктура.

______________________________.jpg

С началом системных экономических реформ в государстве в преддверии образования единой Европы научно исследовательский институт в Доле ожидали трудные времена. Речь шла о реорганизации института как научного учреждения с возможным изменением его специализации, объединения с другими учреждениями. Для многих коммерческих структур территория института на 12 гектарах вблизи Праги с историческими зданиями и зелеными насаждениями, лесом вокруг была лакомой целью для приобретения. Из пяти проектов приватизации института, вынесенных на тендер, победил проект, предоставленный самими сотрудниками института во главе с его директором проф. В. Веселы. Главным аргументом в победившем проекте было сохранение специализации института рабочих мест и интеллектуального потенциала ученых. За этим проектом государственный институт в 1997 году реорганизован в ООО, учредителями которого стали сами сотрудники института. Новообразованному предприятию для приватизации всего института потребовался многомиллионный банковский кредит, который, как «Демоклов меч», 10лет висел над учредителями все годы. Весь научный потенциал сотрудников, все разработки и достижения института за долгие годы в разных разделах пчеловодства были объединены для достижения высшей цели погашении взятого кредита, расчета за коммунальные услуги, обеспечения всех сотрудников заработной платой и социальной защитой. С другой стороны, институт стал сам приносить прибыль государству через систему налогов.

На чем же была построена финансовая независимость деятельности института? Структура доходной части построена примерно так: производство слабоалкогольных напитков (30 %), производство лечебных препаратов для пчеловодства (40 %), производство племенного материала, оборудования для искуственного осеменения, лабораторная диагностика болезней и анализа качества продуктов пчеловодства (30 %). Таким образом, институт пчеловодства сменил статус научного учреждения на статус научно-производственного.

В настоящее время институт пчеловодства в Доле владеет 20 гектарами земли, на которых выращивают виноград и плодовые деревья, содержит около 1000 пчелиных семей на 6 филиалах по всей Чехии. 90% производимого на своих пасеках меда идет на приготовление слабоалкогольных медовых вин. Институт в Доле в год производит около 150 тысяч литров превосходных медовых напитков. Для этого пришлось переоборудовать часть существующих помещений. Закупить или изготовить целый комплекс оборудования, необходимого для производства, обучить персонал, сертифицировать производство и продукцию, найти пути реализации. Не смотря на приличные объемы производства вин производственные помещения весьма компактны, а местами даже тесны. Ведь для работы были переоборудованы уже существующие помещения, первоначально предназначавшиеся для иных целей. Для экономии энергоемкая часть производства базируется на использовании твердого топлива (дров), которые значительно дешевле. Точно так же на дровах происходит процесс переработки воскосырья на пасеках. При производстве медовых вин частично используют виноматериал, полученный на собственных виноградниках специально для этого созданных. Средняя стоимость 1 литра реализуемого медового вина от 6 до 8,5 евро в зависимости от объемов закупки и вида тары.

_________________________________________________.jpg ___________________________________________.jpg

Важной составляющей экономической независимости института является производство препаратов для лечения пчел от вароатоза. Их в институте выпускают девять наименований. Среди препаратов, известных на Украине Gabon PF-90, Gabon PA-92, Varidol FUM, Varidol AER. Кроме того для лечения пчел от вароатоза в институте разработана и серийно производится установка для аэрозольной обработки пчел щавелевой кислотой без разбора гнезда VAT-1a. Благодаря наличию разнообразных лечебных препаратов и правильной организации плановых обработок пчелосемей от вароатоза на всех пасеках одновременно, в Чехии присутствуют местности, где вароатоз вообще не диагностируется.

В лабораториях института можно провести более двадцати платных исследований патогенного материала, проверить качество продуктов пчеловодства. При этом государство для пчеловодов дает возможность четыре раза в год получить дотацию на такие исследования, чем создает хорошие условия для ранней диагностики болезней и своевременного их лечения. Борьба с инфекционными болезнями пчел в Чехии поставлена на очень высоком уровне, поэтому случаи гнильцовых заболеваний пчел носят единичные случаи. В настоящее время больные гнильцами семьи сжигают вместе с ульями. Тогда как совсем недавно ветеринарные требования были еще более жесткими. При обнаружении на пасеке гнильцовой семьи – сжигали всю пасеку. Ущерб пчеловода при этом компенсируют из специального фонда. Размер компенсации позволяет пчеловоду приобрести новые ульи и пчел, чтобы вновь продолжить заниматься пчеловодством.

В институте пчеловодства в масштабах всей Чехии ведется работа по селекции краинских пчел австрийской селекции. Всеми селекционными программами занимается доктор Франтишек Каспар. До 1970 года в Чехии разводили местных гибридных пчел, отличающихся низкими хозяйственно полезными признаками. Австрийская краинка по суме всех признаков выгодно отличалась от местных пчел. Поэтому было принято решение повсеместно по всей Чехии перейти на содержание отселекционированных краинских пчел. Примерно на полмиллиона пчелосемей, разводимых в Чехии, работает 87 региональных племенных хозяйств, содержащих 6200 пчелосемей. Племенной материал с этих хозяйств распространяется по пасекам. В селекционной работе наибольшее внимание уделяют параметрам миролюбия пчел и естественной резистентности к заболеваниям, медопродуктивности, устойчивости к роению. Для промышленного пчеловодства успешно применяются межтиповые и межлинейные гибриды внутри краинской породы. Такая гибридизация кроме использования гетерозисного эффекта, дает возможность сохранить чистоту породы, не сужая разнообразия генотипа.

___________________________________________________.jpg

В настоящее время в Чехии, кроме селекционных станций содержащих чистопородных краинских пчел, продуцирующих племенной материал для хозяйств не только Чехии, но и всего Евросоюза, работает племенное хозяйство, целиком сформированное из племенного материала, приобретенного на Украине. Речь идет о карпатских пчелах типа Вучковский. Отселекционированные пчелы этого типа по утверждению чешских селекционеров генетически очень приближены до краинских, поэтому вместе с краинскими пчелами успешно используются для разведения на пасеках, принимают участие в общегосударственных программах селекции и разведения пчел.

В институте активно функционирует лаборатория по искусственному осеменению пчелиных маток. Руководит лабораторией доктор Делибор Титера. Здесь в год искусственно осеменяют около 500 маток. Кроме того, институт предлагает приобрести комплекс оборудования для искусственного осеменения пчелиных маток. Здесь же можно пройти обучающий курс для приобретения необходимых навыков по искусственному осеменению пчелиных маток. При желании, специалисты института выезжают в любую точку Евросоюза для оказания услуг по искусственному осеменению маток прямо на пасеках.

__________________________________________________.jpg

Основное количество племенного материала в институте производится на селекционных станциях. На протяжении сезона здесь реализовывают около 5000 маток естественного спаривания. Средняя стоимость неплодных пчелиных маток в Чехии около 3,5 евро, плодных естественного спаривания 15-20 евро, плодных штучного осеменения 28-45евро. Следует отметить, что в Чехии, официально приобретая племенной материал на селекционной станции, от государства пчеловоды получают приличную компенсацию (около 9 евро за каждую приобретенную матку).

Таким образом, благодаря целенаправленной селекционной работе в рамках института пчеловодства с каждым годом растет средняя рентабельность пасек в Чехии, улучшаются показатели чистопородности.

Прикладной наукой в институте пчеловодства заниматься тоже можно. Для этого необходимо выиграть тендер под определенную программу исследований. И тогда государственные деньги адресовано будут работать во благо науки.

Организационно все пчеловоды, включая профессионалов, в Чехии объединены в общественную организацию – Союз пчеловодов. В Союзе пять человек руководящего уровня имеют государственное обеспечение. Союз пчеловодов тесно сотрудничает со всеми организациями и структурами, обеспечивающими отрасль пчеловодства. Союз пчеловодов не только координирует и организовывает всю общественную деятельность среди пчеловодов, но и проводит объемную финансовую работу по обеспечению отрасли пчеловодства всем необходимым. Общественная организация распределяет государственные дотации в частности за опыление с/х. культур, лабораторные исследования, приобретение племенного материала, занимается импортом и экспортом меда, производством и торговлей оборудования для пчеловодов, переработкой воскосырья.

Пчеловодство Чехии – высокоразвитая отрасль сельского хозяйства, демонстрирующая динамичное сочетание достижений отечественной и мировой науки с практикой, отличный образец тесной взаимовыгодной взаимосвязи хозрасчетного научного учреждения и общественной организации пчеловодов с государством.

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov