Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

В. Папп Верхні льотки та зимове утримання бджіл в Закарпатті. (Чи потрібні верхні льотки для зимового утримання бджіл.)

Верхні льотки та зимове утримання бджіл в Закарпатті.

(Чи потрібні верхні льотки для осінньо- зимового утримання бджіл.)

 

Мікроклімат передгір`я та гірської частини Карпат характеризується підвищеною відносною вологістю повітря, що необхідно враховувати при підготовці бджолиних сімей до зимового утримання. У цьому ракурсі слід по-новому оцінити роль та значення верхніх льотків. Звична для майже всіх пасічників наявність верхніх льотків у практично всіх конструкціях вуликів, призвела до сприйняття пасічниками цих отворів у вулику з зимуючими бджолами, як природній і необхідний елемент конструкції і самого вулика і технології зимового утримання бджіл. Давайте усестороннє проаналізуємо роль наявності верхніх льотків при підготовці бджолиних родин до зими та організації зимівлі.

Беззаперечним є той факт, що поблизу льотків(чи то нижні, чи то верхні) бджоли ніколи не будуть накопичувати зимові корми, оскільки це протирічить їх біології. Цей безумовний рефлекс виробився у бджіл з огляду на охорону своїх кормових запасів, що необхідно для збереження виду. Присутність верхніх льотків при нарощуванні сили бджолиних родин в зиму та поповнені при цьому кормових запасів, практично завжди призводить до наявності в кінці цього періоду маломедних рамок в самому центрі гнізда.

Як антитезу, можу провести паралель з розміщенням кормів у гнізді бджіл в аналогічний період року у вертикальних вуликах Роже Делона з одними нижніми льотком. З групою цих вуликів, що нараховувала більше 100 бджолородин, я мав змогу працювати більше 12 років, тому можу запевнити про те, що віддаленість льотка у вертикальному перерізі гнізда від кормових запасів, розміщених зверху, дає змогу бджолам сформувати медову „шапку” безпосередньо над клубом бджіл. Таке розміщення кормових запасів виключає необхідність втручання людини для формування зимового гнізда.

Конструкція вулика з низько-широкою рамкою(435Х300мм.) при наявності в гніздах верхніх льотків, позбавляє бджіл можливості складувати кормові запаси у верхній частині рамок, оскільки ця частина стільників приближена до верхнього льотка. Бджоли виходячи з обставин, ховаючи медові припаси подалі від льотків заповнюють ним бічні рамки та задню частину центральних рамок гнізда. Ця обставина призводить до наявності в самому центрі гнізда, після виходу останнього розплоду, маломедних рамок.

Без втручання людини такі родини може спіткати голодна смерть, або в кращому випадку розрив зимового клуба. І винуваті в цьому не бджоли, а конструкція вулика з низько широкою рамкою і … наявність верхнього льотка, поблизу якого бджоли (керуючись інстинктом збереження виду) просто не можуть зберігати свої зимові припаси. Наявність верхніх льотків у вуликах з низько-широкою рамкою „створює” умовний ефект ще більш низько-широкого гнізда. Конструкція вулика та наявність верхніх льотків при нарощуванні та підготовці бджолиних родин до зими, змушує пасічників щороку проводити вкрай важливу але трудомістку роботу по формуванні бджолиних гнізд в зиму. Проводячи цю роботу пасічник в осінній період перестановкою рамок створює для бджіл фактор стресу, змушуючи їх знову переносити частину меду подалі від верхнього льотка. Це призводить до посилення харчування бджіл, яке сприяє активізації біохімічних процесів в тілі бджіл. Тоді як в бджолородинах, що не були змушені в середині осені проводити ці роботи відбувається зворотній процес – сповільнення біохімічних процесів.

Більш ніж 25 річний досвід роботи з вуликами різних конструкцій, включаючи вулики з одними нижніми летками, привели мене до думки про невідповідність верхніх льотків у конструкції вуликів біології бджолиної родини, перш за все, з огляду на якісну та своєчасну підготовку бджолиних родин до зими та організації самої зимівлі. У вуликах з відсутніми верхніми льотками, при умові вчасного формування зимових гнізд та проведення комплексу заходів по підготовці бджолиних родин до зими, здійснювати роботи з формування зимових гнізд не потрібно, оскільки розприділення меду на рамках відповідає потребам зимового кормо забезпечення. Цілісність гнізда, сформованого в кінці липня, залишається непорушною аж до часу весняних робіт. Будь-яка осіння перестановка рамок змушує бджіл лишній раз активізуватись для перебудови порушених міжрамкових просторів, кормових запасів та ложе клуба. Оскільки, готуючись до зимового спокою, сповільнення біохімічних процесів та сезонних біоритмів в бджолиній родині проходить довготривало на протязі майже двох місяців, вторгнення в гніздо в цей час, порушує існуючу гармонію та хід біологічних процесів, що неминуче негативно вплине на хід зимівлі. Мій практичний досвід показує, що найкраще зимують ті пасіки, та групи сімей, де, за всіх інших однакових умов, фаза підготовки до зими тривала без порушення цілісності гнізда в осінній період, та відсутності інших негативних впливів, факторів чи втручань.

На протязі мільйонів років в процесі еволюції бджолина родина виробила певну схему входження в фазу зимового спокою. І в цій схемі аж ніяк не було місця для осінніх втручань в їхню воскову келію, порушенні звичного відпрацьованого процесу уповільнення життєвих процесів. Своїм вимушеним, але вкрай небажаним втручанням, людина порушує вироблені бджолами сезонні біоритми, чим без сумніву відчутно шкодить бджолиній родині. Від того наскільки повноцінно бджолині родини зможуть пройти підготовчу осінню фазу, наскільки тривалі у часі та глибокі в біохімічному сенсі зміни відбудуться в житті бджолиної родини, безпосередньо залежить їх зимівля, забезпечується потенціал зимостійкості.

Окремо слід підкреслити біологічну особливість бджіл, їх бажання сформувати зимовий клуб над отвором льотка (чи то нижній, чи то верхній).

В цьому мене переконали власні спостереження за життям бджіл у вуликах різних конструкцій. Про необхідність тримати закритими верхні льотки в період підготовки бджолиних родин до зими вказує і Цебро В.П. (День за днем на пасіці,1991.). У випадку життя бджіл у вулику з двома верхнім і нижнім льотками, бджоли поставлені в такі умови, що ще з осені клуб бджіл займає переважно найвище місце на рамках поблизу льотків.

При повній відсутності верхніх льотків навіть у конструкції самого вулика, перед зимою бджолиний клуб формується приближено до нижнього льотка прямо над ним завжди є чимала площа забрушеного меду, не говорячи про задню часину рамок. Часто при останніх осінніх оглядах бджолородин біля верхніх брусків навіть не помітно верхньої частини клуба. Таке його розміщення над льотком, але не торкаючись стелі, є природнім. Пізніше, в другій половині зими, клуб займе найвище верхнє положення на рамках, але у своєму русі ледь дійде до їх середини. Цим сім`ям голод не страшний. Коли ж ми говоримо про те, що конструкція вулика повинна відповідати біології бджолиної родини, то ми повинні підрозумівати, перш за все, зменшення втручань в бджолине гніздо в життя бджолиної родини протягом року, а вже потім інші цілі та зручності. Саме такий підхід обумовлює відсутність у вуликах верхніх льотків в період підготовки бджолиних родин до зими та проведенні зимівлі.

На мою думку, наявність, чи відсутність верхніх льотків у вуликах слід сприймати не тільки як присутність чи відсутність певного конструктивного елементу у вулику, а як надзвичайно важливий конструктивний елемент, що негативно впливає на життя бджолиної родини в осінньо-зимовий період.

Що ж стосується видалення зайвої вологи з вулика в період зимівлі, то мій практичний досвід показує, що в сучасних вуликах з цією функцією верхні та нижні льотки справляються не достатньо. Якщо бджолині родини не матимуть додатково до відкритого  верхнього та нижнього льотка, або тим більше тільки верхнього, чи тільки нижнього льотка, певним чином створеної бокової, або вентиляції стелі, вони приречені потерпати від підвищеної вологості повітря у вулику.

Для вирішення завдання видалення зайвої вологи з гнізда зимуючих бджіл без шкоди для бджіл при умові відсутності верхніх льотків у вуликах вдається досягти застосувавши метод дренажної вентиляції стелі ( Папп В.В., Пасіка, №3, 2007) Метод дренажної вентиляції стелі є органічним доповненням технології осінньо-зимового утримання бджолородин без використання верхніх льотків.

На практиці це виглядає таким чином: восени після того, як бджолині родини сформують стійкий клуб, будь-які елементи літніх стельових замінюємо на повітропроникні чисті полотнини з мішковини (чи будь-якого аналогічного повітропроникного матеріалу). Полотнини лягають прямо на рамки і закривають весь переріз гнізда. Поверх полотнин, знову ж таки на весь переріз гнізда, вистеляємо дренажний шар товщиною 5-7см. з підручних природних матеріалів( отава, сіно, суха тирса, мох та інші), на який розміщуємо традиційні утеплення із таким розрахунком, щоб дренажний шар шириною 10-12см. від всієї задньої стінки гнізда гнізда залишився не закритим. При цьому тепле вологе повітря, що підіймається над клубом бджіл по всьому периметру полотнини, проникає через мішковину і, попадаючи в дренажний шар із отави ,поступово без протягу покидає гніздо через відкриту задню частину дренажного шару. Конденсація вологи при цьому в дренажному шарі не відбувається, як і її поглинання. Проте дах вулика повинен бути оснащений додатковими вентиляційними отворами в сумі близько 100см2 /б/р для видалення всієї кількості вологи, що продукує сім’я. При приведеному способі організації зимівлі взагалі втрачається зміст, відкритих верхніх льотків. Роль же нижніх льотків залишається надзвичайно важливою, як каналу приточної вентиляції в гніздо.

Запропоновані конструктивні особливості бджолиного гнізда та технології осінньо-зимового утримання мають неабияке значення з огляду на зменшення трудовитрат при обслуговуванні пасіки, збільшенні продуктивності бджолородин, економії кормів зимуючими бджолами, та здоров`ї пасіки.

Зазначена технологія догляду за бджолиними родинами з відсутніми верхніми летками та використанням методу дренажної вентиляції всієї поверхні стелі в осінньо-зимовий період носить системний характер, обумовлює і доповнює одна одну. Життя бджіл при цьому в штучному житлі тобто вулику наближається до біології бджолиної родини, слідуючи безумовним рефлексам, виробленими на протязі довгої еволюції.

Переважна більшість втрат бджолиних родин відбувається переважно в зимовий період. Це наводить на сумні роздуми про невідповідність більшості існуючих технологій та обладнання біології бджолиних родин, конструктивним та технологічним помилкам, що так міцно вкоренилися в свідомості пасічників, які закріплені в підручниках, повторені в більшості спеціалізованих видань. Недооцінка видалення зайвої вологи з зимового гнізда та наявність в конструкціях вуликів верхніх льотків, з поміж інших існуючих негативних факторів, створює умови для переважної кількості зимових втрат бджолородин. Чи не занадто дорога ціна існуючих стереотипів?!

Папп Віктор Васильович

(Папп В.В. Верхні льотки та зимове утримання бджіл в Закарпатті.

// Український пасічник. – № 8, 2006. – С. 30-32)

PS.

korma.JPG

Для наглядного прикладу наводжу взірець рамки з середини бджолиного гнізда, взятої з вулика лежака , що не має верхнього льотка. Характерна медова шапка у верхній частині рамки та розплоду в нижній.

RU

Просим извинить за неудобства, страничка находится в разработке.

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov