Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

М.І.Сахацький, В. В. Папп, Е.І.Кейль, В.А. Гайдар Удосконалення карпатських бджіл типу «Синевир»

Удосконалення карпатських бджіл типу «Синевир»

М.І. Сахацький

доктор біологічних наук, професор, академік УААН,

 завідувач кафедри розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка,

В. В. Папп молодший науковий співробітник,

Е.Кейль науковий співробітник

відділу селекції та репродукції карпатських бджіл

ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН.

 В.А. Гайдар кандидат с.-г наук, старший науковий співробітник

Цілеспрямованою селекційною роботою по массовому відборі та закріпленні в нащадках дослідної групи бджолородин типу «Синевир» породних та господарсько-корисних ознак, досягнуто суттевого їх покращення. Кількісне збільшення селекційної пасіки проведено на фоні подальшої структуризації генеалогічних груп, що є важливою передумовою їх збереження та подальшого вдосконалення.

Тип карпатських бджіл, оцінка, селекція та репродукція, методика консолідації ознак фенотипу.

Тип карпатських бджіл «Синевир» є наймолодшим з ряду їх типів відселекціонованих за останні два десятиліття і є продовженням багаторічних планових робіт по виявленню, удосконаленню і збереженню на майбутнє локальних популяцій автохтонних бджіл Українських Карпат [1]. За перші роки роботи (2006-2008) було виділено і оцінено вихідний матеріал та створено селекційну групу [2], а потім пасіку, в структурі якої п’ять генеалогічних груп загальною чисельністю в 91 родину [3]. Подальше удосконалення та збереження дослідної групи бджолородин можливе тільки за умови цілеспрямованої селекційної роботи по індивідуальному відбору та закріпленню в нащадках породних та господарсько-корисних ознак.

Метою роботи в 2009 році було: покращення показників фенотипу дослідної групи карпатських бджолородин типу «Синевир» шляхом поглибленої оцінка їх господарсько-корисних та породних ознак, кількісного розширення селекційної пасіки при подальшій структуризації генеалогічних груп в наступному поколінні. При цьому розробити та виготовити оригінальний вулик, який би повністю відповідав вимогам проведення селекційної роботи та максимальному проявленню господарсько-корисних ознак бджіл створюваного типу.

Матеріал та методика роботи. Селекційні роботи проводились з дослідною групою карпатських бджолородин типу «Синевир», n=91, що розташувались на точку в с. Велятино Хустського району Закарпатської області. В основу роботи покладена програма селекції карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції [4] та розроблена нами методика поглибленої консолідації ознак фенотипу. Породні ознаки різних стаз бджолородин селекційної групи досліджували за Г.Гетце, згідно подачі Ф. Руттнера [5]. Яйценосність бджолиних маток, сила, миролюбність та господарсько-корисні ознаки бджолородин визначались за загально прийнятими методиками. Направлене парування маток проводилось на гірському задовільно ізольованому точку в с. Вільшани та шляхом штучного введення сперми в лабораторії штучного осіменіння в с. Шенборн Мукачівського району.

Результати роботи. Для проведення поглибленої оцінки господарсько-корисних ознак бджолородин дослідної групи до сезону 2009 року було розроблено та виготовлено 150 оригінальних вуликів для племінної роботи [6]. Характерною особливістю вуликів є розміщення 14 гніздових рамок розміром 435Х300 мм на теплий занос, оснащення вулика оригінальними пилковловлювачами донного типу, півмагазинними надставками на 12 потовщених рамок розміром 435Х145мм , плоским дахом та від’ємним дном. Передбачено використання додаткового льотка в задній стінці вулика для створення відводка, чи відокремлення матки при організації виховання маток; вентиляційних отворів для забезпечення зимового утримання бджіл [7] та навісний вольєр для проведення безпечного транспортування бджолородин.

Весною бджолородини дослідної групи переселили в нові вулики, в яких вони могли в більш повній мірі проявити свої біологічні задатки у всіх відношеннях. Періодичні обліки стану бджолородин зафіксували динаміку розвитку кожної бджолородини. Було помічено збільшення кількості різновікового розплоду, накопичення меду та виявлено інші характерні особливості дослідних бджолородин.

Яйценосність бджолиних маток, як позитивну господарсько-корисну ознаку, можна розглядати тільки через призму їх високої пилкової та медової продуктивності. Серед родин пасіки траплялись сім’ї, матки в яких, проявляючи високу яйценосність, нарощували доволі сильні бджолородини. В той же час вони не визначались хорошою медовою продуктивністю. Більше таких бджолородин було відмічено в генеалогічній групі № 6 та 17. Тому при відборі племінних бджолородин з цих груп, потрібно було дуже зважено підходити до їх визначення. Порівняльна оцінка яйценосності маток по пасіці та виділених в племінну групу наведено в таблиці 1. З неї видно, що на різні дати обліків перевага родин племінної групи над загальною знаходилась в межах 12-26%. Крім того, дуже важливо, що 92% бджолородин племінної групи досягли яйценосності більше двох тисяч яєць на добу, що  може бути передумовою успіху в направленій селекції нового типу бджіл по цьому показнику. При цьому 28% з племінних бджолородин мають показники яйценосності більше 2300 яєць на добу, що межує з біологічними можливостями карпатських бджіл до максимальної яйценосності і може служити передумовою створення нового типу карпатських бджіл з підвищеними показниками яйценосності.

Таблиця 1

Середньодобова яйценосність маток (яєць) функціональних груп карпатських бджолородин типу «Синевир” по періодам обліків в 2009 році.

 

Періоди

Групи

Загальна, n=87

Племінна, n=25

Lim

M±m

%

Cv,%

Lim

M±m

%

Cv,%

26.02-18.03

247,6-847,6

563,8±12,09

100

20,00

490,5-847,6

633,05±17,52

112,3

13,56

19.03-08.04

509,5-1252,4

890,9±21,86

100

22,89

761,9-1223,8

1045,3±23,20

117,3

10,87

09.04-29.04

576,2-1842,9

1277,7±23,30

100

23,30

1171,4-1842,9

1523,6±36,71

119,2

11,80

30.04-18.05

800,0-2328,6

1682,9±47,05

100

26,08

1847,6-2328,6

2113,2±27,14

125,6

6,29

26.05-15.06

766,7-2447,6

1859,7±42,59

100

21,36

1738,1-2447,6

2213,1±34,95

119,0

7,74

Сила бджолиних сімей на той чи інший період сезону в значній мірі визначається яйценосністю їх маток і впливає на їх господарську цінність. Згідно нашим дослідженням родини селекційної пасіки досягли максимальної сили на 15 червня. Так, сила сімей племінної групи становила 18,8±0,13 вулички з коливанням по сім’ях від 17 до 20 вуличок при коефіцієнті мінливості 3,5%. (табл 2) В цей час в гніздах племінних сімей знаходилось не менше 8 рамок різновікового розплоду.

 

Таблиця 2

Стан сімей племінної групи бджолородин типу „Синевир”, n=25

станом на 15.06. 2009 року.

Показники

lim

M±m

Cv, %

Сила, рамок.

17-20

18,8±0,13

3,5

Яйценосність, яєць за добу

1738,1-2409,5

2213,1±34,95

7,7

Товарна медовапродуктивність, кг

11,5-25,9

19,7±0,67

16,7

Валова медовапродуктивність, кг

16,4-31,1

23,9±0,64

13,2

 

Медова продуктивність є основним критерієм господарської цінності тих чи інших бджіл. Дані медової продуктивності бджолородин за результатами використання медозбору з білої акації та весняних медоносів визначені на 10 червня. Пасічники більшості районів Закарпаття одержують товарний мед саме після квітування цих медоносів. Аналіз отриманих даних показав, що від 48% бджолородин племінної групи товарний мед відбирали тільки з надставок, оскільки гніздові рамки були заповнені розплодом, пилком, або були маломедні, а від іншої частини родин мед відбирали і з гніздових рамок. Порівняльна медова продуктивність функціональних груп бджолородин типу „Синевир” (табл. 3) свідчить, що бджолородини племінної групи по виходу товарного меду переважають середній показник по пасіці на 40%, що дає підстави розраховувати на позитивні результати направленої селекції по цьому показнику, які будуть закріплюватись в майбутніх поколіннях.

Таблиця 3

Порівняльна медова продуктивність функціональних груп бджолородин типу „Синевир” станом на 10.06. 2009 року.

Групи

n,

б/р

Медова продуктивність, кг

Товарна

Валова

Lim

M±m

%

Cv,%

Lim

M±m

%

Cv,%

Загальна

87

0-25,3

14,9±0,57

100

34,4

6,2-31,1

19,0±0,59

100

28,9

Племінна

25

11,5-25,3

19,7±0,67

140

16,7

16,4-31,1

23,9±0,64

126

13,2

Необхідно відмітити, що в цей сезон досліджень вперше проводилась оцінка пилкової продуктивності родин селекційної пасіки. Здатність бджолородин до збору квіткового пилку позитивно впливає на рентабельність пасічного виробництва, оскільки дозволяє в умовах помірних медозборів Закарпаття додатково активізувати бджолородини на його заготівлю, який має стійкий попит в якості продукту, що розширює харчовий раціон людей, проявляє профілактичні та лікувальні властивості. В селекційному аспекті ця робота дозволила більш якісно провести відбір кращих бджолородин для племінної групи. Бджолородини з підвищеною схильністю до збору квіткового пилку відзначались більшою льотною активністю, інтенсивністю будівництва щільників та вирощування розплоду. Відмінність в схильності бджолородин до збору квіткового пилку виявилась досить суттєва (табл. 4).

Таблиця 4

Порівняльна продуктивність збору квіткового пилку функціональних груп бджолородин типу «Синевир» в квітні-травні 2009 року.

 

Групи n, б/р Збір квіткового пилку, гр
Lim M ± m % Cv, %
Загальна 85 296-2492 1425,09±52,89 100,0 34,22
Племінна 25 706-2388 1718,32±100,14 120,6 28,47

З метою оцінки породних ознак усіх родин пасіки в кінці травня від них були відібрані проби робочих бджіл та трутнів для дослідження породних ознак –  кубітального індексу та дискоїдального зміщення. В результаті детального аналізу одержаних даних ( табл. 5) в племінну групу визначено такі бджолородини, що за умови високої, або доброї

Таблиця 5

Порівняльна характеристика міжсімейної мінливості екстер’єрних ознак робочих бджіл функціональних груп досліджених бджолородин типу „Синевир” станом на 18.05. 2009 року.

Показники

 

Ознаки

N

lim

M ± m

Cv, %

Загальна

Кубітальний індекс

63

2,09-3,19

2,66±0,027

7,92

Дискоїдальне зміщення

+

0

n

1228

1196

21

11

%

100

97,5

1,7

0,8

Племінна

Кубітальний індекс

25

2,42-3,18

2,74±0,041

7,26

Дискоїдальне зміщення

+

0

n

483

479

4

%

100

99,2

0,8

продуктивності відзначались характерними для карпатських бджіл параметрами екстер’єру робочих бджіл. Окремі бджолородини, що проявили відмінні показники продуктивності не увійшли в племінну групу по причині їх невідповідності стандарту для чистопородних карпатських бджіл. І навпаки, окремі бджолородини з відмінними параметрами чистопородності не увійшли в племінну групу, оскільки мали низькі господарсько-корисні показники. Робочі бджоли виділених племінних родин в порівнянні з бджолородинами загальної групи виділялись вищими значеннями кубітального індексу на 3,3% та мали менше число випадків негативного дискоїдального зміщення. Серед дослідженого масиву трутнів 14,3% бджолородин мали нетиповий показник кубітального індексу та 52,4% бджолородин мали нетиповий показник дискоїдального зміщення. Проте завдяки відбору в племінній групі бджолородин показники кубітального індексу та дискоїдального зміщення по трутнях відповідали стандарту на карпатські бджоли ( табл. 6).

Таблиця 6

Порівняльна характеристика екстер’єрних ознак трутнів функціональних груп досліджених бджолородин типу „Синевир” станом на 18.05. 2009 року.

Показники

 

Ознаки

n

lim

M ± m

Cv, %

Загальна

Кубітальний індекс

63

1,58-2,47

2,05±0,022

8,45

Дискоїдальне зміщення

+

0

n

1214

916

134

164

%

100

75,5

11

13,5

Племінна

Кубітальний індекс

25

1,58-2,47

2,10±0,039

9,15

Дискоїдальне зміщення

+

0

n

474

389

39

46

%

100

82,1

8,2

9,7

Біометричний аналіз матеріалів обліків стану родин та досліджень екстер’єрних ознак різних стаз дав можливість оцінити бджолородини селекційної пасіки за медовою, пилковою продуктивністю, яйценосністю бджолиних маток, та породними ознаками. В результаті комплексного аналізу одержаних матеріалів було виділено племінну групу з 25 видатних бджолородин, які представляли всі генеалогічні групи: 14 материнських та 22 батьківських. При цьому не всі материнські бджолородини, як і минулого року, стали батьківськими і навпаки.

Виходячи з специфіки проведення селекційної роботи в умовах Закарпаття, зокрема для забезпечення селекційних робіт по удосконаленню карпатських бджіл типу «Синевир», у відділі селекції та репродукції карпатських бджіл було розроблено методику поглибленої консолідації ознак фенотипу. Її суть полягає в щорічній організації природного парування неплідних маток від визначених за сумою ознак найкращих бджолородин дослідної групи з трутнями від визначених за сумою господарсько-корисних та породних ознак найкращих бджолородин в умовах відносно ізольованого (гірського) точка. Оскільки за даними багатьох дослідників трутні в сім’ї бджіл є носіями близько 70% спадкової інформації, цілеспрямований додатковий контроль над трутнями батьківських бджолородин, що беруть участь у спаровуванні неплідних маток, має визначальне значення.

На ізольований точок було доставлено 122 неплідні матки, в основному, в чотирьохрамкових відводках, що складалися з трьох рамок, переважно, критого розплоду та кормової медово-пергової рамки. Відводки формувались за рахунок батьківських бджолородин, бджолородин загальної групи та рядових бджолородин з пасіки В. Паппа. При цьому особливу увагу приділяли недопущенню потрапляння у відводки трутнів з небажаних бджолородин, чи рядових сімей пасіки. На противагу з виділених батьківських бджолородин у відводки було забрано максимально можливу кількість статевозрілих трутнів та поставлені трутневі рамки з розплодом на виході. Всі відводки були перевезені на відносно ізольований гірський точок в с. Вільшани, де одержали 101 плідну матку, що становить 83% успішних випадків. Крім того одержали 10 плідних маток, яким сперму вводили штучно.

В кінці липня – початку серпня по завершенню природного парування всі відводки з с. Вільшани забрано на рівнинний точок, де їх переселено у нові вулики, при необхідності, підсилено. Всі матки виводу 2007-2008 років, бджолородини яких не відповідали господарсько-корисним вимогам, або вимогам до екстер’єру, вилучено, а на їх місце підсаджені матки разом з відводками  генерації 2009 року. Проведено нумерацію всіх бджолородин згідно прийнятої системи кодування генеалогічного походження в номері бджолородини. Таким чином, на рівнинному точку проходила підготовку до зими група з 135 бджолородин типу «Синевир».

В першій декаді жовтня під час проведення  обліку стану бджолородин селекційної пасіки наряду з визначенням у них кількості кормових запасів, сили, розплоду було також визначено забарвлення бджіл та маток. Забарвлення черевця бджіл родин селекційної пасіки є переважно сріблясто-сірим. Так, бджіл типу Б1 (бджоли сірі) – 91,8%, бджіл типу Б2 (бджоли сірі з срібно – сивим відтінком) – 5,9%, бджіл типу Б3 (бджоли сірі, поодинокі бджоли з іржаво-коричнюватою смужкою на першому видимому тергіті) – 2,2% та бджіл типу Б4 (бджоли сірі, поодинокі бджоли з оранжевою смужкою на першому видимому тергіті) – не виявлено зовсім. Це свідчить про високу однорідність спадкової передачі характерної для чистопородних карпатських бджіл фенотипової ознаки сірого забарвлення робочих бджіл. Забарвлення черевця маток не є однорідним, але типовим для чистопородних карпатських бджіл і, на наш погляд, визначається деякою різноманітністю забарвлення тіла бджіл. Переважають матки типу М1 (матка чорного окрасу черевця) -44,1 %, маток типу М3 (- матка темно коричневого окрасу з 1-2 ледь помітними міжтергітними смужками світло-коричневого кольору) – 47%, та маток типу М4 (матка тигрова з добре помітними міжтергітними смужками жовто-коричневого кольору) – 8,9%. Маток вишневого окрасу М2 не виявлено зовсім.

Для оцінки показників чистопородності, з метою контролю селекційного процесу в третій декаді жовтня від усіх родин селекційної пасіки були відібрані проби робочих бджіл. Результати досліджень (табл. 7) показали, що всі родини пасіки за породними ознаками відносяться до чистопородних карпатських бджіл. Цікавим в дослідницькому плані є факт появи, серед оцінених, бджолородин з особливо високими показниками кубітального індексу (2,95-3,11), що не зустрічалось раніше. Поясненням цьому є проведення на протязі трьох років цілеспрямованої селекції бджолородин за цією ознакою. Адже з майже піввікового досвіду створення інших селекційних одиниць карпатських бджіл відомо, що їх цінні господарські ознаки стійко передаються в поколіннях тільки при високому рівні чистопородного розведення.

Таблиця 7

Міжсімейна мінливость екстер’єрних ознак карпатських бджіл бджолородин типу „Синевир”, n=135 станом на 25.10. 2009 року.

Показники

 

Ознаки

n

lim

M ± m

Cv, %

Кубітальний індекс

135

2,32-3,11

2,67±0,014

6,15

Дискоїдальне зміщення

+

0

n

2699

2661

31

7

%

100

98,6

1,1

0,3

У 240 бджіл з 12 родин з матками, яким сперму вводили штучно, досліджена довжина хоботка. Для окремих сімей вона знаходилась в межах 6,44-6,67 мм (Cv=0,28%), а в середньому по пасіці становила 6,57±0,019 мм. Одержані дані, в загальному, є типовими для чистопородних карпатських бджіл, але, як бачимо з коливань цієї ознаки, є окремі сім’ї з нетиповою довжиною хоботка, що вказує на необхідність проведення селекційної роботи по відбору бджолородин і за цією ознакою. Адже бджоли з довшим хоботком є більш універсальними, бо можуть успішно відвідувати квіти з глибоким заляганням нектару.

Висновки:

  1. в 2009 році виконано комплекс селекційних робіт з карпатськими

бджолами типу «Синевир» в результаті створено їх чистопородну генеалогічно структуровану племінну пасіку чисельністю в 135 родин, що є логічним черговим кроком по виділенню, удосконаленню та збереженню на майбутнє аборигенних бджіл Закарпаття.

  1. створений тип потребує подальшого щорічного удосконалення,

на що вказують величини кубітального індексу та різні випадки дискоїдального зміщення у трутнів, які мають домінуючу роль в передачі спадкових якостей.

  1. в умовах Закарпаття при роботі з достатньо великими групами

дослідних бджолородин ефективну племінну роботу доцільно проводити з комбінованим використання гірських та рівнинних точків.

Перелік посилань

  1. – Гайдар В.А. Карпатська порода бджіл та її типи. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006 – № 94. – С. 30-35.
  2. Гайдар В.А., Керек С.С., Папп В.В., Кізман А.А., Кейль Е.І. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу.// Український пасічник. – 2008. -№2. – С. 6-10.
  3. . Гайдар.В.А., Папп В.В. Створення новго типу карпатських бджіл – «Синевир» // Український пасічник. – № 8 2009 – С. 6-10.
  4. Гайдар В.А, Гінзбург О. Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції. // Український пасічник. 1998, – № 9. – С. 2-5.
  5. Руттнер Ф. Техника разведения и селекционный отбор пчел. Москва, АСТ Астрель, -2006. –С. 128-137.
  6. Папп В.В., Гайдар В.А. Вулик для племінної роботи в умовах Закарпаття. К.: Бджільництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. -2010, – № 44, C. 103-107.
    1. Папп В.В. Верхні льотки та зимове утримання бджіл у Закарпатті // Український пасічник. 2006 – № 8 – С. 30-32.

 

Целеустремленной селекционной работой по массовому отбору и закреплению в потомках опытной группы пчелосемей типа «Синевир» породных и хозяйственно-полезных признаков, достигнуто существенного их улучшения. Количественное увеличение селекционной пасеки проведено на фоне последовательной структуризации генеалогических групп, что являются важной предпосылкой их сохранения и последующего совершенствования.

Тип карпатских пчел, оценка, селекция и репродукция, методика консолидации признаков фенотипа.

 

Significant improvement of “Synevyr” type bee families was reached by

purposeful breeding work on their mass selection and consolidation of

breed and economically useful characteristics in the descendants of

researched group. Quantitative increase of breeding apiary was conducted

in the background of the further structuring of genealogical groups, what

is an important premise for their maintenance and further improvement.

Type of the Carpathians bees, estimation, selection and reproduction, method of consolidation of signs of phenotype.

Опубліковано: Сахацький М.І. Удосконалення карпатських бджіл типу «Синевир». / Сахацький М.І., Папп В.В., Гайдар В.А. // Науковий вісник НУБіП України, ­ 2012. ­ № 179, ­ С. 120-127

 

 

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov