Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Папп В.В. Дальність польоту карпатських бджіл.

Дальність польоту карпатських бджіл.

 

Питання дальності продуктивного польоту медоносних бджіл завжди цікавило науковців та практиків. Проводити спеціальні дослідження до цього часу ніхто не взявся, тому в спеціальній літературі оперують традиційними уявленнями з цього питання вважаючи, що продуктивний літ бджіл обмежується віддалю в близько 3 –  3,5км. Виходячи з цих відомостей промислові пасічники   намагаються наблизити товарні пасіки якомога ближче до полів з медоносами. Без сумнівів це вірний підхід, оскільки проводячи меншу кількість часу в польоті робочі бджоли матимуть більше часу для безпосереднього відвідування квітів в пошуках та зборі нектару, що сприяє збільшенню товарної медової продуктивності бджолиних родин. Але ж на практиці, зокрема стаціонарного бджільництва, джерела нектару можуть знаходитися на різних віддалях і, в залежності від наявності на тій чи іншій віддалі джерел нектару різної інтенсивності, робочі бджоли будуть переорієнтовуватись на збір нектару з рослин, що за оцінкою бджіл є більш привабливими. Так, за даними, що наводить О.Д. Комісар, посилаючись на свідчення окремих пасічників-практиків, в своїй статті  «Нові факти про далекольотність українських бджіл», що надрукована в журналі «Бджолярський круг» № 4 за 2013 рік дальність полоту українських степових бджіл досягає 4,7км.

Проводячи паралель до тематики фізичної дальності полоту зокрема карпатських бджіл доречно навести приклади, що отримані при обговореннях продуктивних якостей карпатських бджіл з пасічниками, які використовують цих бджіл в практичному бджільництві, та власний досвід пасічникування.

В далекому 1988році при обслуговуванні кількох десятків нуклеусів, що розташовувались на земельній ділянці по вул. Лесі Українки, 14 в м. Хуст  звернув увагу на те, що в кількох достатньо сильних матко місцях з молодими плідними матками появилась чимала кількість винятково темного нектару, що зразу привернув мою увагу, оскільки у всіх інших нуклеусах вуглеводневий корм був світлого кольору завдяки традиційним підгодівлям цукровим сиропом. Оцінивши на смак принесений нектар без сумнівів ідентифікував гречаний мед, адже сплутати оригінальний смак цього меду не можливо ні з яким іншим. Деякий час для мене було загадкою звідки в умовах міста бджоли могли принести чималу кількість гречаного меду, допоки не виявив незначну ділянку близько 3га з квітучою гречкою поблизу с. Іза, що знаходилось на прямій віддалі від нуклеусів близько 4,5км. В жодному з інших напрямків від м. Хуст поля з квітучою гречкою не було. Слід зазначити, що близько 3,5км маршруту польоту бджіл пролягала над центральною частиною міста з відповідним рельєфом міської забудови та автомобільним транспортом, що рухався.

Даний факт так і залишився б тільки в моїй пам’яті, якщо б не розмова з Болюбаш Богданом Ярославовичем з м. Перемишляни Львівської області.

Пасічник, що багато років виписував маток з різних господарств Закарпатської області і на своїй пасіці утримував переважно бджолині родини з карпатськими бджолами наводить приклад продуктивного польоту своїх бджіл на відстань 5км з с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл. на поле ріпаку поблизу с.м.т. Нараїв Бережанського р-ну Тернопільської обл.  І це при умові наявності пересіченого рельєфу з пагорбами висотою 320-350м.н.р.м. Мед бджоли зібрали світлий характерний для ріпаку. Джерела з подібним типом нектару в іншому ближчому до пасіки місці на цей час не було.

Подібні дані наводить Петрук Володимир Васильович з м. Рівного – великий шанувальник карпатських бджіл.  Свою пасіку утримував в с. Обарів біля військових складів.  Бджоли принесли товарний мед з поля ріпаку , що квітувало біля с. Шпонкове. Віддаль по прямій між його пасікою та джерелом нектару склала близько 5км. Племінний матеріал Володимир Васильович отримував від В.А. Гайдара та у с. Вучковому.

Можна припустити, виходячи з логічних міркувань, про те, що породи бджіл, що еволюційно утворились в степовій місцевості, можуть мати більшу дальність польоту ніж породи, що населяють гірську місцевість, оскільки долати великі віддалі на рівнинній місцевості простіше ніж в умовах гірського рельєфу. Проте при роботі в умовах рівнини медоносні бджоли на відкритих степових ділянках змушені долати зокрема постійно діючі вітри різної інтенсивності, переборювати високі температури та працювати за умов недостатку джерел води. Відсутність достатніх орієнтирів теж може бути перешкодою для здійснення дальніх польотів в умовах степової місцевості.  Очевидно степові породи бджіл повинні мати відповідні пристосування до польотів в таких умовах, зокрема більш аеродинамічну форму тіла, особливу будову покривних тканин тощо.

 

Apis_Synevyr.jpg

 

DSC_4968.jpg

В той же час, для польотів в гірській місцевості, бджоли змушені працювати в  достатньо суворих умовах, де перелік факторів, що негативно впливають на їх льотну діяльність більший ніж на рівнинній місцевості. Окрім вітру в горах присутній вертикальний рух повітряних мас різної інтенсивності в різний час доби. Продуктивну льотну діяльність по збору нектару їм приходиться здійснювати в умовах різних температурних режимів. Градієнт температур при цьому в підніжжі гір і поблизу їх вершин може сягати понад 150С. Незаперечним є факт і дуже швидкої та багаторазової  зміни в гірській місцевості погодних факторів, коли протягом 3-5 хвилин придатна для польотів погода може змінюватись на несприятливу. В гірській місцевості порівнюючи з рівнинною більш ускладнено орієнтування бджіл на місцевості, що відіймає додатковий час та енергію.  Без сумнівів адаптогенні характеристики робочих бджіл та інших імаго бджолиної родини повинні бути більш вираженими аніж при умові життя на рівнинній місцевості.  Долаючи щодня сумарну дію низки несприятливих факторів бджоли, що тривалий час живуть в гірській місцевості набувають суми вимушених видозмін, направлених на протистояння цим факторам зовнішнього середовища. Ці видозміни можуть виражаються в анатомічних та біохімічних відмінностях, зокрема величині медового зобика, опушеності поверхні тіла дорослих імаго, їх масі, розмірі білкового тіла,  інтенсивності метаболізму та інших. Виходячи з цього можна припустити, що, зокрема карпатські бджоли, для роботи в гірській місцевості повинні мати певні видозміни, які дозволяють отримувати додатковий моторесурс для більш виснажливої діяльності. Можливо саме тому при роботі в умовах рівнини, або приближених до них карпатські бджоли зуміли проявити випадки рекордної дальності продуктивного польоту, що сягає 5км тоді як в умовах класичного гірського рельєфу Карпат такі випадки поки що не зафіксовані.

Наведені та відомі факти є достатньо інформативними для попереднього уточнення даних стосовно продуктивної дальності польоту медоносних бджіл, зокрема карпатських, але для більш коректних і остаточних висновків доцільно провести спеціальні наукові дослідження з цього питання.

Відділ селекції та репродукції карпатських бджіл ННЦ «Інститут

бджільництва ім. П.І. Прокоповича»

Папп В.В.

 Опубліковано:   Папп В.В. Дальність польоту карпатських бджіл/ В. В. Папп // – Пасіка. – 2014. – № 11, 12. – С. 21 – 22.

 

 

 

 

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov