Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Сахацький М.І., Папп В. В. Гайдар В.А. Селекційно-племінна робота з карпатськими бджолами внутрішньопородного типу «Синевир»

Селекційно-племінна робота з карпатськими бджолами внутрішньопородного типу «Синевир»

Сахацький М.І.

доктор біологічних наук, професор, академік НААН України,

 завідувач кафедри розведення, генетики та

інструментальних біотехнологій тварин ім. М.А. Кравченка

Папп В. В. молодший науковий співробітник

відділу селекції та репродукції карпатських бджіл

ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» НААН України,

Гайдар В.А. кандидат сільськогосподарських наук,

 

В природному ареалі карпатських бджіл верхів’ї річок Теребля та Ріка виділено групу автохтонних бджолородин, селекційна робота з якими дала можливість закріпити в нащадках типові ознаки їх предків – чистопородних карпатських бджіл та створити селекційну пасіку під назвою карпатські бджоли типу «Синевир».

Чистопородні карпатські бджоли, селекція, ознаки, продуктивність, новий тип карпатських бджіл «Синевир».

В ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» УААН в продовж багатьох років проводяться роботи з виявлення, збереження та селекції карпатських бджіл. Співробітниками відділу селекції та репродукції карпатських бджіл відселекціоновано чотири типи чистопородних карпатських бджіл: „Вучківський”, «Колочавський», „Рахівський”, та заводський тип „Говерла” [1, 2, 3], які акумулюють в собі бджіл генетично різних екотипів з різних географічних ніш лісистих Карпат.

Продовжуючи селекційні програми в 2006-2007 роках здійснено обстеження 16 високогірних пасік Міжгірського та Хустського районів Закарпатської області [4] і виявлено десять чистопородних бджолородин. З них після поглибленої оцінки для подальшої селекційної роботи залишили шість: № 6, 8, 15, 17, 27. Ці бджолородини лягли в основу різних генеалогічних груп новостворюваного типу карпатських бджіл “Синевир” [5]. У результаті селекційної роботи в 2007р. отримано дослідну групу з 34 чистопородних бджолородин, яку розташували на достатньо ізольованому гірському точку в с. Вільшани Закарпатської області.

Метою дослідження є створення внутрішньопородного типу чистопородних карпатських бджіл типу «Синевир» для їх збереження та розведення.

Матеріал та методика. Роботу проводили з дослідною групою чистопородних карпатських бджіл типу «Синевир» в с. Вільшани Хустського району Закарпатської області в 2008р. В її основу покладена програма селекції карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції [6]. Екстер’єрні ознаки різних стаз бджолородини селекційної групи оцінювали за Г. Гетце, згідно подачі В.А. Губіна [7] та В.В. Алпатова [8]. Бджолородини оцінювали за показниками валової і товарної медової продуктивності, яйценосності бджолиних маток та за показниками миролюбності [9].

Спрямоване парування маток проводили на гірському задовільно ізольованому точку та шляхом штучного осіменіння в лабораторії.

Одержані дані опрацьовано методами математичної статистики за компютерними програмами та зведено в таблиці.

Результати роботи. Інтенсивність розвитку дослідних бджолородин та їх продуктивні якості визначали систематичними обліками, що проводили з 1 квітня до 20 червня. В кінці травня з усіх бджолородин відібрали проби бджіл та трутнів для дослідження  їх породних ознак.

Біометричний аналіз матеріалів обліків дав можливість оцінити дослідні бджолородини за товарною та валовою медовою продуктивністю та яйценосніктю бджолиних маток, показниками екстер’єру робочих бджіл та трутнів. У результаті за комплексом господарсько-корисних та породних ознак виділили племінну групу з 13 бджолородин: 11 материнських та 11 батьківських. При цьому не всі материнські бджолородини стали батьківськими і навпаки. При визначенні материнських та батьківських бджолородин особлива увага зверталась на представництво в племінній частині всіх генеалогічних груп. За сумою ознак фенотипу генеалогічну групу № 3 було вилучено з селекційного процесу, оскільки в дослідному році бджоли та трутні у одній з бджолородин цієї групи набули нетипового для чистопородних карпатських бджіл забарвлення тергітів, а в іншій проявляли нетипову для карпатських бджіл поведінку.

Медова продуктивність бджолородин є основною господарсько-корисною ознакою, яка тісно корелює з виходом інших продуктів бджільництва: воску, пилку, маточного молочка. Кількість зібраного меду бджолородиною за певний період залежить від суми факторів, серед яких медовий ресурс місцевості, сила родини, яка визначається яйценосністю матки за 6-8 тижнів до настання медозбору, схильність бджолородини до накопичення кормів та інші. Із спостережень за динамікою розвитку родин ми уже знаємо, що найбільше розплоду в гніздах родин знаходилось в другій половині травня. З цього виходить, що в кінці травня та в першій половині червня в родинах було найбільше потенційних збирачок нектару.

Товарну медову продуктивність дослідних бджолородин визначено 20 червня при проведенні планового обліку. Валову медопродуктивність визначено математичним методом, опрацьовуючи матеріали обліків. Кількість отриманого товарного меду визначали шляхом зважування окремо пів магазинних рамок з медом і окремо гніздових стільників з медом, що відбирались для відкачки. Віднявши послідовно вагу пустих стільників отримували масу товарного меду нетто. При цьому було визначено, що маса одного середньо статистичного півмагазинного стільника становить близько 0,197 кг, гніздового стільника близько 0,245 кг. Використання півмагазинних надставок в умовах помірних медозборів гірського точка дозволило об’єктивніше оцінити товарну медову продуктивність дослідних бджолородин. У загальному бджолородини виділеної племінної групи за товарною медовою продуктивніістю на 127% переважали бджолородини загальної групи (табл. 1). При цьому бджолородина 8(15-2) видатна за товарною медовою продуктивністю (27,8кг) не увійшла в племінну групу з причини нетипової для чистопороних карпатських бджіл доволі агресивної поведінки.

Яйценосність бджолиних маток визначали за загальною кількістю різновікового розплоду. Це тому, що із збільшенням яйценосності бджолиних маток, особливо в ранньовесняний період, на стільниках відкритий та закритий розплід часто поєднується в різноманітних пропорціях, що значно ускладнює проведення обліку при визначенні лише закритого розплоду. Яйценосність маток при цьому визначали шляхом множення кількості квадратів 5Х5см на 100 (кількість бджолиних комірок у квадраті) та розділенням на повний цикл розвитку бджолиного розплоду 21 день. Аналіз отриманих даних яйценосності бджолиних маток різних бджолородин дав можливість виділити (табл. 1) племінну групу з підвищеною яйценосністю на 22%. Рекордну яйценосність проявила бджолородина № 27/5 – 2229 яєць на добу. Пік яйценосності бджолиних маток (у середньому близько 1500-1916 яєць на добу) прийшовся на кінець травня. У червні з настанням тривалого дощового періоду, несприятливого для діяльності бджолиних сімей, яйценосність маток суттєво зменшилась і для окремих сімей знаходилась в межах від 1190-1477 яєць за добу. Чистопородні карпатські бджоли мають характерну здатність швидко реагувати на зміни погоди, знижуючи темпи вирощування розплоду.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика господарсько-корисних ознак груп бджолородин типу „Синевир” на 20 червня 2008 р.

Функціональна група

Показник

n

Lim

M±m

%

Cv,%

Медова продуктивність, кг

Товарна

Занальна

31

0-23,6

11,41±1,19

100

58,5

Племінна

13

2-23,6

14,52±1,69

127

40,5

Валова

Загальна

34

10-32,4

19,17±1,10

100

33,6

Племінна

13

12,4-29,2

23,9±1,55

125

22,5

Яйценосність, шт

Загальна

34

333-1814

1189,53±55,825

100

27,37

Племінна

13

1033-1814

1452,62±71,96

122

17,16

 

Чистопородним карпатським бджолам характерна величина кубітального індекса для бджіл у межах 2,3-2,8 (середня 2,6), для трутнів 1,7-2,2 (середня 1,9),  а величина дискоїдального зміщення для бджіл і трутнів не менше 80% позитивних випадків (Гайдар В.А., Пилипенко В.П., 1989).

Породними ознаками є кубітальний індекс та дискоїдальне зміщення. В племінну групу материнських родин включали тільки родини, робочі бджоли яких характеризувались високим кубітальним індексом (lim=2,45-2,73) та 100%-вим позитивним дискоїдальним зміщенням (табл. 2). Родини, де робочі бджоли мали ознаку іржавості у забарвленні першого видимого тергіта вибраковували. Такі жорсткі селекційні міри були необхідні з причини  високого відсотка (47%) нетипового забарвлення робочих бджіл (різний ступінь ржавості, або жовтизни першого видимого тергіта) у дослідній групі, що є ознакою їх гібридизації в минулому. Завдяки  відбору за екстер’єром, бджоли родин виділених у племінну групу мала на 1,2% вищий показник кубітального індексу порівняно з середнім для групи.

На базі визначених материнських бджолородин (покоління F-1) у всіх генеалогічних групах 20-21 червня створено 11 виховательок, що забезпечило максимальну передачу ознак матерів дочкам. Сім’ї-виховательки створювали без повного сирітства. Матки при цьому були ізольовані розділювальними решітками в одній з частин гнізда, в іншій між різновіковим розплодом розміщувались прищеплювальні рамки, де вирощувались маточники.

За показниками екстер’єру ціленаправлений добір проведили і при визначенні батьківських бджолородин. Це дало змогу виділити 11 батьківських родин з високими показниками характерних породних ознак (табл. 2). У всіх інших 23 бджолородинах небажаних трутнів відловлювали трутневловлювачами. До того ж, через тиждень здійснили детальну ревізію усіх родини з небажаними трутнями, під час якої знищили весь трутневий розплід та дорослих чоловічих особини. При цьому виявили цікаву деталь. За допомогою трутневловлювачів відловили близько 40% трутнів, які в активний період року знаходяться у гнізді бджіл, інші, або не потрапляли в трутневловлювачі, або ж були нестатевозрілими і не вилітали з вулика.

Таблиця 2

Порівняльна оцінка породовизначальних ознак робочих бджіл та трутнів функціональних груп бджолородин типу „Синевир” станом на 27 травня 2008 р.

Ознака

Показники

n, б/р

lim

M ± m

Cv, %

Робочі бджоли

Загальна група

Кубітальний індекс

34

2,24-2,84

2,57±0,026

6,0

Дискоїдальне зміщення

+

0

n, бджіл

677

647

16

14

%

100

95,6

2,4

2,0

Племінна група

Кубітальний індекс

13

2,45-2,73

2,6±0,028

3,69

Дискоїдальне зміщення

+

0

n, бджіл

260

260

%

100

100

Трутні

Загальна група

Кубітальний індекс

34

1,621-2,479

1,976±0,034

10,15

Дискоїдальне зміщення

+

0

n, бджіл

664

439

75

150

%

100

66,1

11,3

22,6

Племінна група

Кубітальний індекс

11

1,633-2,219

1,933±0,059

10,59

Дискоїдальне зміщення

+

0

n

255

225

13

17

%

100

88,2

5,1

6,7

Одночасно вибракували бджолиних маток у чотирьох бджолородинах, що за сумою породних та господарсько-корисних ознак не відповідали поставленим вимогам і на їх місце поставили маточники з племінних родин Бджолиних маток з материнських родин перевели у відводки і переселили у бокові відділення вуликів-лежаків, а в основні їх гнізда помістили неплідних маток для парування.

З метою максимального використання отриманих маточників у перших числах липня додатково створили 56 чотирирамкових відводків за рахунок рядових сімей з пасіки В. Папп. Таким чином, загальна кількість маток, які проходили обліт на точку в с. Вільшани досягла 97 одиниць. З них 87 маток успішно спарувалась, що становить 89,7% від загальної кількості бджолиних маток, які брали участь в паруванні. Достатньо високий відсоток спаровування маток досягнуто в умовах гірського точка завдяки шаховому розміщенню вуликів та розташуванню свіжозрізаних гілок різних порід дерев та кущів поблизу льотків. Цей спосіб пройшов успішну апробацію при організації обльоту маток у пересувних бджолопавільйонах, де його показник досягав 80%, тоді як за звичайного не переважав 65%.

Крім того, видатних за походженням маток штучно осіменяли спермою таких самих трутнів. Племінна група збільшилась на шість таких маток.

Після обльоту всіх маток, з припиненням взятку на гірському ізольованому точку, пасіку перевезли на новостворений точок у с. Велятино Хустського району. Тут з перших чисел серпня проводились вуглеводні підгодівлі всіх бджолородин для стимуляції яйцекладки маток та поповнення кормів на зиму з додаванням ряду рослинних біостимуляторів.

У першій декаді вересня від всіх бджолородин (92) пасіки відібрали проби робочих бджіл для дослідження показників кубітального індексу та дискоїдального зміщення, які є основними породними ознаками для карпатських бджіл. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що пасіку в цілому можна вважати чистопородною. ЇЇ бджоли в середньому характеризувались типовим показником кубітального індексу (2,55) і низьким відсотком негативних випадків дискоїдального зміщення (1,4). Проте нижня межа ліміту кубітального індексу вказувала на наявність на пасіці родин з нетиповою величиною цієї ознаки. Таких родин виявили 6 або 6,6%, стільки ж відсотків їх було і у нащадків першого покоління. За другою породовизначальною ознакою – дискоїдальному зміщенні виявлено три сім’ї або 3,3%, у яких було від 15 до 30% бджіл з негативним зміщенням, що не характерно для чистопородних карпатських бджіл. Однак це на 5,3% менше, ніж у нащадків першого покоління.

Таблиця 3

Мінливість породних ознак робочих бджіл, n=1840 родин типу „Синевир”, n=91 селекційної пасіки 10 жовтня 2008 р.

Ознаки

Показники

lim

M ± m

Cv, %

Кубітальний індекс

2,13-2,89

2,55±0,024

6,54

Дискоїдальне зміщення

+

0

n, бджіл

1767

48

25

%

97,66

2,61

1,36

Про консолідацію селекційного матеріалу певною мірою можна судити за кривими розподілу їх екстер’єрних ознак. Для цього побудована крива розподілу кубітального індексу (рис.) – однієї з основних породовизначальних ознак карпатських бджіл – робочих бджіл потомства першого, другого покоління та на пасіці.

 

 

Рис. Кубітальний індекс робочих бджіл типу Синевир різних поколінь та масиву пасіки, 4 вересня 2008 р.

Величини досліджуваної ознаки у бджіл другого покоління та на пасіці мають одновершинне розподілення із зміщенням вправо порівняно з першим поколінням, що є свідченням покращення породних ознак.

 

Висновки:

  1. Направленою селекційно-племінною роботою з дослідною группою бджолородини покращено їх породні ознаки, здійснено поглиблену структуризацію генеалогічних груп та збільшено до 92 бджолородин їх селекійну групу.
  2. Матеріал карпатських бджіл, отриманий внаслідок розведення бджолородин за генеалогічними групами є достатньо гетерогеннии, що дає можливість проводити подальшу селекційну роботу з консолідації бажаних ознак та збереження їх на майбутнє.

Список літератури.

  1. Карпатські бджоли гірських пасік Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича / Боднарчук Л.І., Гайдар В.А., Пилипенко В.П.// Пасіка. ­ № 4. ­ 1996. – С. 22 ­ 24.
  2. Селекція бджіл Рахівського типу в Закарпатській області / Мерцин І.І. // Науковий вісник Національного аграрного університету. ­ 2006. ­ № 94. ­ С. 69 ­ 78.
  3. Карпатські бджоли типу „Вучківський” / Гайдар В.А., Боднарчук Л.І., Кізман А.А. // Український пасічник. ­ 2000. ­ № 9. – С. 5 ­ 7.
  4. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу / Гайдар В.А., Керек С.С., Папп В.В., та ін.// Український пасічник. ­ 2008. ­№2. ­ С. 6 ­10. Створення новго типу карпатських джіл – «Синевир» / Гайдар.В.А., Папп В.В. // Український пасічник. ­ 2009, ­ № 8 – С. 6 ­ 10.
  5. Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції / Гайдар В.А, Гінзбург О. // Український пасічник. ­ 1998, ­ № 9. – С. 2 ­ 5.
  6. Карпатські бджоли / В.А. Губін. ­ Ужгород: Карпати. – 1982. ­ С. 14 – 15.
  7. Породы медоносной пчелы / Алпатов В.В.– Изд-во Моск. Об-ва испыт. природы, ­ 1948. – 183 с.
  8. Карпатские пчелы / Гайдар В.А., Пилипенко В.П, // Ужгород, «Карпати»,­ 1989, ­ 318 с.

 

Селекционно-племенная работа с карпатскими пчелами

внутрипородного типа «Синевир».

В. В. Папп младший научный сотрудник отдел селекции и репродукции карпатских пчел ННЦ „Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича» УААН

 Сахацкий М.І. доктор биологических наук, профессор, академик НААН заведующий кафедры разведения генетики и инструментальных биотехнологий животных им. М.А. Кравченко, В.А. Гайдар кандидат сельскохозяйственных наук

 

В естественном ареале карпатских пчел верховьев рек Теребля и Рика выделено группу автохтонных пчелиных семей, селекционная работа с которыми дала возможность закрепить в их потомстве типичные признаки их предков – чистопородных карпатских пчел и создать селекционную пасеку под названием карпатские пчелы типа «Синевир».

Чистопородные карпатские пчелы, селекция, признаки, производительность, новый тип карпатских пчел «Синевир».

Selection and breeding work with Carpathian bees of interbreed type “Synevyr”.

V. V. Papp junior –Research Associate, Department of selection and reproduction Carpathian bees NSC of P. I. Prokopovich «Institute of beekeeping Ukrainian Academy of Agricultural Sciences».

By M. I. Sakhatsky- Sc.D., professor, academician of the National Sciences Academy of Ukraine, head of M.A. Kravchenko Department of Animal Breeding and Genetics;

V.A. Haydar –Candidate of Agricultural Sciences,

 An indigenous group of bee colony  has been chosen  in natural habitats

of Carpathian bees in the upper Tereblya and Rika (rivers). Breeding (selection) work with them made it possible to consolidate in their descendants typical signs of purebred Carpathian bees and to create a breeding apiary called “Carpathian bee type “Synevyr.”

Pure Carpathian bees, breeding, features, performance, a new type of

Carpathian bees “Synevyr.”

Опубліковано:  Сахацький М.І. Селекційно-племінна робота з карпатськими бджолами внутрішньопородного типу «Синевир» [Електронний ресурс] / Сахацький М.І., Папп В.В., Гайдар В.А. // Наукові доповіді НУБіП України ­ 2012. ­ № 34. ­ 11с. ­ Режим доступу до журн. : http://www.nd.nubip.edu.ua/

 

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2018 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov