Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

Гайдар В.А., Папп В.В. Створення нового типу карпатських бджіл – „Синевир”

Створення нового типу карпатських бджіл – „Синевир”

В. Гайдар, В. Папп

відділ селекції та репродукції карпатських бджіл

ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН”

 

Серед розномаїття бджіл Землі певну її нішу займають карпатські бджоли, які за останні 40 років набули небаченого раніше поширення. За цей період селекціонерами було створено ряд ліній та типів. Так, за 19 річний період роботи ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН” його співробітниками відселекціоновано чотири типи чистопородних карпатських бджіл: „Вучківський”, «Колочавський», „Рахівський”, та заводський тип „Говерла” [1, 2, 3], які акумулюють в собі бджіл генетично різних екотипів з різних географічних ніш лісистих Карпат. Розведення карпатських бджіл по типам є природнім та найперспективнішим шляхом збереження та покращення їх породних та господарсько-корисних ознак.

Для реалізації цих завдань співробітниками відділу була розроблена та впроваджена програма селекції карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції [4]. Достатня кількість генетичних алелей в групі та природна здатність маток та трутнів уникати близькоспорідненого спаровування при природному паруванні (С.Н. Назін 1988) дозволяє уникати явища інбрендної депресії. Тому розведення бджіл по типах дає можливість довготривалого та якісного збереження і покращення цінного генофонду карпатських бджіл.

Відселекціоновані генеалогічно різні типи карпатських бджіл дають можливість проводити внутрішньопородну міжтипову гібридизацію, яка за рахунок гетерозисного ефекту підвищує продуктивність потомства на 19-31% [5]. Нажаль, цей факт ще не достатньо використовується в промисловому бджільництві. Важливим при цьому є чистопородний принцип розведення бджіл, який виключає створення неконтрольованих гібридів та помісей різних порід бджіл, що неминуче призводить до виродження та зникнення вихідних порід, до породного хаосу у бджільництві [6, 7].

Виходячи з різних об’єктивних обставин втрати Колочавського типу карпатських бджіл [8] та наявності на гірських пасіках Закарпаття, звідки походив цей тип, цінного природного генофонду чистопородних карпатських бджіл, співробітниками відділу було прийняте рішення про створення нового типу карпатських бджіл.

Для цього в 2006-2007 роках організовано ряд експедицій на високогірні пасіки Міжгірського району Закарпатської області для пошуку автохтонних бджіл карпатської породи [8]. В різних населених пунктах вздовж р. Теребля та р. Ріка на 16 пасіках було оглянуто 270 бджолиних сімей. Внаслідок проведеної пошукової роботи було виділено та придбано 10 бджолородин, що відповідали вимогам біоморфологічного стандарту на карпатських бджіл.

Метою роботи є створення нового типу карпатських бджіл „Синевир” шляхом селекційної роботи з потомством бджолородин виділених на різних пасіках Міжгірського району.

Назва новостворюваного типу відповідає географічній наближеності населених пунктів, де виділені чистопородні бджолородини селекційної групи – до с. Синевир та однойменного національного природно-ландшафтного заповідника, що знаходяться в Міжгірському районі Закарпатської області.

Матеріалом для створення нового типу карпатських бджіл є їх чистопородні родини, виділені на високогірних пасіках Міжгірського району Закарпатської області.

Методика роботи. В її основу покладена програма селекції карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції [4]. Екстер’єрні ознаки різних стаз бджолородини селекційної групи оцінювали за Г.Гетце, згідно з подачею В.А. Губіна [9] та В.В. Алпатовим [10]. Оцінка бджолородин проводилась за продуктивними якостями та показниками миролюбності [11].

Направлене парування маток проводиться на гірському задовільно ізольованому точку та шляхом штучного введення сперми.

Результати роботи. З 10 придбаних бджолородин з селекційної програми 2007 року  по різним причинам було виключено 4 родини. Зокрема, одна матка стала трутівкою, потомство іншої – через зиму втратило ознаки чистопородності, що, на наш погляд, пояснюється пакетним розташуванням сперми в сперматеці матки. Тому, по мірі витрачання сперми, могли виникнути інші комбінації статевих клітин, а отже і робочі бджоли з відмінною спадковістю відносно раніше досліджених. Ще дві матки вибракувані з інших причин.

Таким чином, до селекційної програми увійшло шість бджолородин, які стали родоначальницями стількох же генеалогічних груп.

Всі виділені сім’ї дослідної групи були поселені в двохсімейні утеплені вулики-лежаки, що мають два відділення, кожне з яких вміщає по 18 рамок. Рамки розміщені на холодний занос. Для кращого використання медозборів, кожне відділення вулика може бути розширене магазинною надставкою, що вміщає 9 рамок розміром 435х145 мм. Всі льотки у вуликах нижні.

Основний об’єм селекційної роботи з виділеними бджолородинами було вирішено проводити в с. Вільшани Хустського району на новоствореному точку з доброю ізоляцією від інших пасік. Точок знаходиться на висоті близько 650 м над рівнем моря неподалік річки Теребля з типовим для Карпат гірським кліматом та рельєфом. Територія точка розташована в захищеному від вітрів місці на південному схилі гори. В зазначеній зональності переважає природній ареал широколистих букових лісів з присутністю супутніх порід таких як клен-явір, граб, липа та інших. За попередньою оцінкою медоносні угіддя в радіусі льоту бджіл бідні, розташовані вузькою смугою вздовж річки Тереблі.

В період пошуку та організації задовільно ізольованого точка для розташування селекційної пасіки, весняний розвиток виділених бджолородин проходив поблизу с. Шаян Хустського р-ну. Тут квітували такі медоноси та пилконоси: верба бредина, верба біла, верба прутовидна, верба вушката, клен-явір, велика кількість плодових культур та різноманітне весняне різнотрав’я.

Породовизначаючі ознаки робочих бджіл виділених бджолородин наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Породовизначаючі ознаки робочих бджіл бджолородин, що увійшли до селекційної програми, 15 травня 2007 р

 

№ б/р

Кубітальний індекс

Дискоїдальне зміщення, %, n=20

n

Lim

M ± m

Cv, %

+

0

3

20

1,50-2,89

2,45±0,07

13,05

85,0

5,0

10,0

6

20

1,75-2,89

2,3±0,09

15,42

100,0

0,0

0,0

8

20

1,83-3,22

2,59±0,08

13,63

100,0

0,0

0,0

15

19

1,96-3,24

2,42±0,07

12,74

100,0

0,0

0,0

17

20

2,20-3,31

2,76±0,06

10,02

90,0

10,0

0,0

27

19

2,09-3,25

2,71±0,07

10,90

100,0

0,0

0,0

 

Аналіз даних показує, що усі виділені сім’ї є чистопородними. Однак, спостерігаємо значну різницю між середніми величинами кубітального індексу окремих сімей. Так, кубітальний індекс для окремих сімей коливається від 2,30 до 2,76. Різниця складає 0,46. В той час як різниця розмаху коливань кубітального індексу по бджолам окремих сімей рівняється 1,39. Досить значний інтервал коливань досліджуваної ознаки як по сім’ях, так і всередині їх вказує на гетерогенність виділеного матеріалу та перспективу його вдосконалення.

Таблиця 2  Стан розвитку селекційних бджолородин на 6 червня 2007 р.

Показники

№ бджолородин

3

6

8

15

17

27

Сила, вул.

18,5

19,5

19,5

18,5

13

20,5

Розплід загалн., кв. 5х5 см.

389

423

529

463

386

423

Яйценосність, яєць.

1852

2014

2519

2205

1838

2014

Мед, кг

15,4

14,1

18,4

10,6

11,7

16,1

Рання весна 2007 року, та добрі умови утримання дали можливість наростити бджолородини селекційної групи до стану повноцінних сімей, які до червня виростили по 1-2 рамки трутневого розплоду. Дані розвитку виділених бджолородин на 6.06. 2007 р. подані в таблиці 2. Всі бджолородини знаходились в робочому стані,але їх подальший розвиток було перервано для організації селекційного процесу.

 

На час формування сімей-виховательок основні матки були переведені в стан відводків та розміщені в бокових відділеннях вуликів поруч із основними сім’ями. Сім’ї № 3 та № 6 на цей період мали маточники тихої заміни і не були переформовані в стан сімей-виховательок. Для максимально повної передачі спадкових ознак дочкам, кожна з селекційних бджолородин стала вихователькою своїх маточників.

По завершенню інкубаційного періоду маточників, сім’ї-виховательки, були розформовані на серію відводів по 4 рамки. Паралельно було сформовано додаткову кількість відводків від рядових сімей з іншої пасіки. При цьому зверталась увага на відсутність у них трутнів. У сформовані відводки було підсаджено маточники певної походження. Всі відводки та необхідну кількість вуликів у кінці червня перевезено на облаштований гірський точок у с. Вільшани. Тут проходило природне спаровування всіх неплідних маток. Через 14 днів після спаровування молодих маток, зроблено ревізію відводків, проведено нумерацію з урахуванням материнської приналежності молодих маток, з’єднано безматочні, підсилено слабі. Крім того, три відводки були сформовані на матках, яким сперма була введена штучно. Таким чином, селекційну групу бджолородин типу „Синевир” було збільшено до 34 бджолородин, що поєднали в собі шість генеалогічних груп, (рис.) включаючи основоположниць цих груп.

За відсутності підтримуючого медозбору на гірському точку в с. Вільшани з середини липня проводились систематичні підгодівлі створених відводків та основних бджолородин цукровим сиропом з додаванням ряду природних імуностимуляторів та біостимуляторів, які сприяли  їх розвитку. Стан сімей селекційної групи бджолородин типу „Синевир” на 15 серпня 2007 р. подано в таблиці 3

Таблиця 3, n=34 Стан сімей селекційної групи бджолородин типу „Синевір” на 15 серпня 2007 р

Показники

lim

M

Сила, вул.

5-8

5,6

Розплід, кв. 5х5 см

107-230

153

Яйценосність, яєць за добу

509-1095

728

Корм, кг

9,4-18,4

12,3

Відхід бджіл, з яких формувались відводки, та тих, якими вони підсилювались, завершився у вересні. У другій декаді вересня припинився вивід розплоду. 15 жовтня було взято проби робочих бджіл з метою дослідження у них деяких екстер’єрних ознак.

Породовизначаючі ознаки робочих бджіл селекційної групи бджолородин типу „Синевир” на 15.10. 2007 р наведено в таблиці 4, з якої бачимо, що різниця між середніми величинами кубітального індексу окремих сімей складає 0,66, що на 0,2 більше за різницю між середніми величинами кубітального індексу окремих сімей родоначальниць груп. В той час, як максимальна різниця розмаху коливань кубітального індексу по бджолам окремих сімей рівняється 2,16, що на 0,77 більше за максимальну різницю розмаху коливань кубітального індексу по бджолам окремих сімей родоначальниць груп. На наш погляд,це свідчить про прояв внутрішньопородного гетерозису при схрещуванні особин неспорідненого походження [12]. Крім того проведений аналіз  показав, що сім’я № 3 та її дочка – №3/1 по сукупності породних ознак не відповідали чистопородним карпатським бджолам, а отже наступного року ці сім’ї підлягають вибраковуванню.

Довжина хоботка робочих бджіл тієї чи іншої породи бджіл має велике значення як в їх життєдіяльності в певних кліматичних умовах, так і при їх господарському використанні, бо відомо, чим довший хоботок у бджіл тим з більшої різноманітності квітів рослин вони можуть збирати нектар, тобто їх флороміграція значно ширша. Результати досліджень даної ознаки у бджіл селекціонуємого типу „Синевир” наведені в таблиці 5. З неї видно, що при середній довжині хоботка бджіл по селекційній групі – 6,18 мм, у 15% сімей його довжина значно довша і знаходиться в межах 6,68 – 6,72 мм. Це може вказувати на можливість відбору родин бджіл даного типу з більш довгим хоботком.

В результаті оцінки породовизначаючих ознак – кубітального індексу і дискоїдального зміщення, довжини хоботка та господарсько-корисних ознак у нащадків першого покоління виділених сімей приходимо до наступних висновків:

1. В загальному потомство (F1) від виділених сімей відповідає високим

вимогам біоморфологічного стандарту на карпатських бджіл [11], але є доволі гетерогенним, що вказує на необхідність проведення подальшої поглибленої селекційної роботи в наступних поколіннях з метою консолідації породних та господарсько-корисних ознак.

2. Генеалогічну групу №3 необхідно цілком вибракувати, бо по сукупності породовизначаючих ознак, її робочих бджіл не можна віднести до чистопородних карпатських.

 

 

 

Перелік посилань.

 

  1. Боднарчук Л.І., Гайдар В.А., Пилипенко В.П. Карпатські бджоли гірських пасік Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича // Пасіка. – № 4. – 1996. – С. 22-24.
  2. Мерцин І.І. Селекція бджіл Рахівського типу в Закарпатській області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006. – № 94. – С. 69-78.
  3. Гайдар В.А., Боднарчук Л.І., Кізман А.А. Карпатські бджоли типу „Вучківський” // Український пасічник. – 2000. – № 9. – С. 5-7.
  4. Гайдар В.А, Гінзбург О. Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції. // Український пасічник. 1998, – № 9. – С. 2-5.
  5. Боднарчук Л.І., Гайдар В.А., Керек С.С. Міжтипові гібриди карпатських бджіл в Криму // Український пасічник. – 2000. – №7. – С. 4-7.
  6. Пилипенко В.П., Гайдар В.А. Зберегти породи бджіл України // Український пасічник. – 2008. – № 5. – С. 17-21.
  7. Пилипенко В.П., Гайдар В.А. Яка ж вона істина? // Український пасічник. – 2009. – № 1. – С. 26-31.
  8. Гайдар В.А., Керек С.С., Папп В.В., Кізман А.А., Кейль Е.І. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу.// Український пасічник. – 2008. -№2. – С. 6-10.
  9. В.А.  Губін.  Карпатські бджоли. – Ужгород: Карпати. – 1982. – С. 14 – 15.
  10. Алпатов В.В. Породы медоносной пчелы. – Изд-во Моск. Об-ва испыт. природы, 1948. – 183 с.
  11. Гайдар В.А., Пилипенко В.П, Карпатские пчелы // Ужгород, «Карпати», 1989, 318 с.
  12. Руттнер Ф. Техника разведения и селекционный отбор пчел // Москва, АСТ «Астель», 2006, 176 с.

Опубліковано: Гайдар.В.А. Папп В.В. Створення новго типу карпатських бджіл – «Синевир» // -К.: Бджільництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2010, – № 44, – C. 92-102.

 

 

 

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov