Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

В.В. Папп, С.С. Керек, Е.І. Кейль. Поглиблене вивчення деяких морфологічних ознак карпатських бджіл, їх породна характеристика та диференціація за допомогою програмного забезпечення «Beemorph»

 

Поглиблене вивчення деяких морфологічних ознак карпатських бджіл, їх породна характеристика та диференціація за допомогою програмного забезпечення «Beemorph»

В.В. Папп, С.С. Керек, Е.І. Кейль,

відділ селекції та репродукції карпатських бджіл

ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича”

Широко відомі в світі карпатські бджоли поглиблено дослідили за допомогою програмного забезпечення «Beemorph» за шістьма морфологічними ознаками жилкування крила, створили їх електронний банк та визначили породну приналежність до бджіл країнської породної групи, провели диференціацію типів, виявивши контрастну різницю між ними.

Ключові слова: карпатські бджоли, морфологічні ознаки, програма «Beemorph», дискримінантний аналіз, збереження генофонду.

 

Ще майже століття тому чеські дослідники А. Седлачек (1923 р.), М. Гайні (1923 р.) та І. Кітцбергер (1927 р.) звертали увагу на виключну медоносність, миролюбність, відмінну зимостійкість та не схильність до роїння аборигенних бджіл, що населяли гірські райони Карпат [1]. Вже за радянської доби повідомлення про бджіл з Закарпаття наводять Ф.І. Майор, 1954р., І.К. Давиденко 1962р. та А.В. Містергадзе, 1963р.

Однак цікавість до карпатських бджіл відчутно зросла у 1966р., коли завідувач кафедри бджільництва Московської сільськогосподарської Академії ім. К.А. Тімірязєва, доктор біологічних наук, професор Г.А. Аветисян побував на Закарпатті і мав змогу познайомитись з місцевими бджолами. Зачарований їх виключною працелюбністю, він сказав пророчі слова: „Та це ж золота бджола”. З того часу розпочалося систематичне вивчення карпатських бджіл, до якого долучилась ціла когорта найкращих науковців, серед яких слід відзначити І.К. Давиденка, В.О. Губіна, В.П. Пилипенка та В.Д. Хижу.

У 1966р. в с. Вучкове Міжгірського району Закарпатської області співробітником кафедри бджільництва МСГА ім. К.А. Тимирязєва В.О Губіним та місцевим пасічником І.І. Юриком організована племінна пасіка, яка дала початок широко відомій 77 лінії карпатських бджіл. [2] Родоначальниця цієї лінії бджіл принесена з приватної пасіки, розташованої біля підніжжя полонини Тяпеш. Глибокі морфологічні дослідження бджіл цієї пасіки лягли в основу морфологічного стандарту на карпатські бджоли [3].

З 1975р. селекцією карпатських бджіл на пасіках Закарпаття починає займатись В.А. Гайдар, який пізніше очолив створений 1989році відділ селекції і репродукції карпатських бджіл ННЦ “Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН. Продовжуючи селекційні роботи, науковці провели ряд експедицій на високогірні пасіки Рахівського району де виділили чистопородні бджолородини, бджоли яких лягли в основу нових високопродуктивних ліній карпатських бджіл. Найвідомішими з яких стали 61, 62, 69 та 198 лінії.

З частковою втратою у 1987 році пасіки з 77 лінією бджіл, відбувся злам у принципах збереження місцевих чистопородних бджіл. Відновлення постраждалої пасіки проводилось з використанням чистопородних родин, виділених у верхньому басейні р. Ріка та найкращих родин Мукачівського бджолорозплідника [4]. Цілеспрямованою селекційною роботою науковців створено «Вучківський» тип карпатських бджіл, що об’єднав в собі генетичні алелі кількох десятків визначних чистопородних бджолородин. До цього часу пасіка в с. Вучкове є елітним репродуктором чистопородних карпатських бджіл, де завдяки географічній ізольованості бджолосімей вони збереглись у чистоті.

Наукове обґрунтування розведення чистопородних бджолородин по типам було проведено з розробкою в 1998 році програми селекції бджіл в напівзакритій мікропопуляції [5], прототипом якої стала програма селекції бджіл в закритій популяції, розробленій американськими вченими Р. Пейдж і Н. Лейдлоу [6]. Достатня кількість генетичних алелей в групі та природна здатність маток та трутнів уникати близькоспорідненого спаровування при природному паруванні (С.Н. Назін 1988) дозволяє уникати явища інбрендної депресії. Тому розведення бджіл по типах дає можливість довготривалого та якісного збереження і покращення цінного генофонду бджіл.

У 1991році розпочато роботи зі створення заводського типу “Говерла”. В його основу лягли родини відомої 62 лінії карпатських бджіл, а також високопродуктивні бджолородини відібрані в різних районах Карпат (Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, а також з Словаччини). Робота з селекційною групою сімей проводилась в с. Брестів Мукачівського району. В результаті створено високопродуктивну групу чистопородних б/р, що характеризуються відмінними господарсько-корисними характеристиками [7].

У 2002-2003 роках в результаті чергової експедиції в Рахівський район з масиву в 240 місцевих бджолородин виділено чотири автохтоні чистопородні сім’ї карпатських бджіл. Використовуючи методику прискореної оцінки родин по потомству, програму селекції бджіл в напівзакритій мікропопуляції та метод штучного осіменіння, створено новий тип карпатських бджіл “Рахівський” [8], що відрізняється високими породовизначальними та цінними господарсько-корисними ознаками. Базова селекційна пасіка розташована в с. Гут Берегівського району.

У пошукових експедиціях 2006-2007 років на 16 високогірних пасіках Міжгірського та Хустського районів обстежено 270 бджолородин. З них виділено 10 чистопородних, 5 з яких лягли в основу генеалогічних груп новостворюваного типу, що отримав назву “Синевир” [9]. Селекційні робота проводилась на гірському відносно ізольованому точку в с. Вільшани Хустського району, та на рівнинних точках [10]. В селекційній роботі використовувалась методика прискореної оцінки бджолородин по потомству, програма селекції бджіл в напівзакритій мікропопуляції, методика поглибленої консолідації ознак фенотипу [11] та метод штучного осіменіння бджоломаток.

Визначення відмінностей між існуючими типами карпатських бджіл проводилось на рівні порівняння породовизначальних ознак, які щорічно контролювались, відмінностей по забарвленню бджіл та маток та деяких етологічних особливостей. Проте, достовірно ідентифікувати кожен тип з використанням старих методик та підходів було дуже складно.

Розв’язати це та низку інших завдань, вдалось взявши на озброєння відоме в світі програмне забезпечення «Beemorph». Його перші розробники KauhasenKellerD. et Keller R. (1994 р.) [12]. взяли за основу методику, що успішно використовувалась в систематиці комах (Comstock, 1940 ), а також в дослідженнях флуксіруючої асиметрії (Klingenberg et al., 2001). Використовуючи спеціальні технічні засоби та програмне забезпечення, оперуючи сканованими високоточними копіями передніх крил, де шляхом ручного опрацювання (“мишкою”) вибирають множину крапок на закінченнях, або пересіченнях жилок крил, опрацьовують в одній з існуючих програм та визначають координати цих крапок. Існують універсальні програми визначення координат крапок, як наприклад «DrawWing», що використовується в ентомології. Для галузі бджільництва створена більш зручна для використання спеціалізована програма «Wings». Від точності та вміння оператора в електронному виді визначати відповідні крапки на крилі бджоли, залежить точність досліджень та відсутність типових помилок, що при цьому можуть бути (Dedej and Nazzi, 1994). Далі отримані текстові файли опрацьовують на одній з спеціалізованих комп’ютерних програм. Високу точність методу на прикладі диференціації деяких видів ос (Vespula) самців підвидів Dolichovespula, довів в своїх дослідженнях Адам Тофільскі [13]. Так, різницю між самцями D. sylvestris and D. та D. saxonica males. Saxonica достовірно визначали тільки по формі геніталій (Edwards, 1980). Своїми дослідженнями Адам Тофільскі показав можливість диференціації цих підвидів по формі крила з використанням високоточних сучасних технічних засобів та комплексу відповідного програмного забезпечення.

Поглиблені дослідження можливостей практичного використання методу визначення породної приналежності медоносних бджіл по відсканованим копіям крил, провели чеські науковці K. Čermak, та F. Kaspar.  Спираючись на досвід деяких своїх попередників [14], використовуючи програмне забезпечення «Beemorph», вони довели високу точність методу диференціювавши взірці бджіл, що належать різним породам виду Apis mellifera L, зокрема бджолам карніки, македонським, північним, та італіським. Це дало їм підстави в майбутньому розвивати цілий напрямок в поглибленому дослідженні медоносних бджіл, широко застосовувати цей метод для ідентифікації місцевих бджіл та направленого проведення селекційних програм по всій Чехії та за її межами.

Мета проведеної роботи полягала у поглибленому визначенні морфологічних екстер’єрних характеристик різних типів карпатських бджіл, їх біометричного аналізу, визначення їх породної приналежності, проведенні дискримінантного аналізу отриманих даних для диференціації типів.

Матеріал та методи досліджень: матеріалом досліджень є відскановані копії крил (1200dpi) вибірки з дослідних груп існуючих типів карпатських бджіл: “Вучківського” – 51 проба, “Говерли” – 69 проб, “Рахівського” – 32 проби та “Синевир” – 88 проб. Для проб відбирались молоді бджоли 2-3 денного віку з характерним світлим опушенням. Проби бджіл консервували 80% спиртом, маркували та транспортували в лабораторію селекції та репродукції карпатських бджіл. Препарували та сканували згідно методичних рекомендацій з використання програмного забезпечення «Beemorph & Beemetry». В роботівикористовували сканер Canon CanoScan 9000F.

З кожної проби відбиралось 15 крил, з якими проводились подальші дослідження. Морфометричні координати 19 крапок на закінченнях та пересіченнях жилок крила бджіл, визначені вручну (курсором “мишки” на зображенні монітора) з використанням програми «Wings» (рис. 1), зберігають у вигляді «блокнот» файлів з розширенням txt.


PREDNI.jpg

Рис. 1. Послідовне визначення крапок морфометричних координат у програмі Wings.

Результати досліджень. В лабораторії відділу селекції та репродукції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» виконано комплекс камеральних робіт по опрацюванню відібраних проб відомих типів карпатських бджіл. Отримані цифрові морфометричні координати по кожній пробі різних типів карпатських бджіл стали вихідним матеріалом для подальшої роботи програми «Beemorph». Послідовно опрацьовано всі текстові файли по кожному досліджуваному типу. Математичними методами за допомогою спеціалізованої програма вичислено низку параметрів, серед яких 18 кутів між основними умовними лініями між визначеними крапками, довжини основних умовних ліній між визначеними крапками та числові значення шести морфометричних параметрів екстер’єру: кубітального індексу, прекубітального індексу, радіального індексу, індексу вантажопідйомності, площі шести полів (параметр Angle) та дискоїдального зміщення. Біометрична обробка цифрових масивів на створеній у відділі селекції та репродукції карпатських бджіл програмі «Beemorph & Bееmetry» дозволила узагальнити отримані дані та зафіксувати на майбутнє оригінальні показники досліджуваних ознак всіх створених типів карпатських бджіл (табл. 1-4). Висока (більша у 250 разів ніж при традиційній методиці) точність досліджень (Р>0,9999) дозволила отримати уточнені параметри породyих екстер’єрних ознак притаманних чистопородним карпатським бджолам, що повинно стати підставою для корекції морфо-етологічного стандарту на карпатські бджоли. Важливою методичною особливістю проведених досліджень слід відмітити використання суми більшої кількості ознак для визначення морфологічних породних ознак карпатських бджіл, що дає можливість проводити їх з більшою достовірністю. Пошук можливих кореляцій цих ознак з господарсько-корисними показниками в майбутньому відкриє нові можливості для селекціонерів.

Таблиця 1.

Мінливість деяких морфологічних ознак робочих бджіл бджолородин «Вучківського» типу, n=51 станом на 10.09. 2011р.

Ознаки

(Signs)

Мінливість

Показники (Indexes)

M±m

Lim

Cv, %

Кубітальний індекс

(Cubital index)

Vb

2,781*±0,016*

1,737**-4,909**

15,86***

Vc

2,7809±0,0285

2,409-3,326

7,39

Прекубітальний індекс

(Praecubital index)

Vb

2,6456±0,0044

2,26-3,046

4,60

Vc

2,6457±0,0079

2,5-2,744

2,14

Індекс

вантажопідйомності

(Dumb-bell index)

Vb

1,1333±0,0031

0,865-1,439

7,60

Vc

1,1332±0,0055

1,027-1,241

3,47

Радіальний індекс

(Radial index)

Vb

1,508±0,003

1,254-1,754

5,50

Vc

1,5078±0,005

1,431-1,586

2,39

Область шести полів

(Area of 6 fields)

Vb

5,3339±0,0071

4,621-6,004

3,66

Vc

5,334±0,0169

5,054-5,633

2,27

Дискоїдальне

Зміщення

(Discoidal shift)

Vb

+, мм

0,1734±0,0019

0,0014*-0,3192*

30,57

-, мм

-0,0148±0

-0,0251–0,0045

-6,23

Vc

+, мм

0,1729±0,0034

0,1323-0,2274

13,89

-, мм

+

Бджіл, n

764

762

2

%

100***

99,74

0,26

Примітки:

Vb – мінливість бджіл (variability bee)

Vc – міжсімейна мінливість (variability colony)

* – Р>0,9999, ** – Р>0,999, *** – Р>0,99

 

 

 

Таблиця 2.

Мінливість деяких морфологічних ознак робочих бджіл бджолородин типу «Говерла», n=69 станом на 10.09. 2011р.

Ознаки

(Signs)

Мінливість

Показники (Indexes)

M±m

Lim

Cv, %

Кубітальний індекс

(Cubital index)

Vb*

2,6771*±0,0138*

1,529**-4,669**

16,64***

Vc**

2,677±0,0251

2,325-3,19

7,78

Прекубітальний індекс

(Praecubital index)

Vb

2,6964±0,0038

2,297-3,142

4,53

Vc

2,557-2,847

2,6964±0,0075

2,30

Індекс

вантажопідйомності

(Dumb-bell index)

Vb

1,0891±0,0026

0,793-1,478

7,66

Vc

1,0891±0,0051

1,012-1,219

3,92

Радіальний індекс

(Radial index)

Vb

1,4629±0,0027

1,165-1,745

6,00

Vc

1,4629±0,0055

1,36-1,577

3,10

Область шести полів

(Area of 6 fields)

Vb

5,4229±0,0062

4,774-6,093

3,69

Vc

5,423±0,0144

5,095-5,716

2,21

Дискоїдальне

Зміщення

(Discoidal shift)

Vb

+, мм

0,1381±0,0019

0,0009*-0,3191*

43,66

-, мм

-0,0274±0,0001

-0,0642–0,0004

-16,09

Vc

+, мм

0,1354±0,0041

0,0658-0,2329

25,44

-, мм

+

Бджіл, n

1034

1017

17

%

100***

98,36

1,64

Таблиця 3.

Мінливість деяких морфологічних ознак робочих бджіл бджолородин «Рахівського» типу, n=30 станом на 10.09. 2011р.

Ознаки

(Signs)

Мінливість

Показники (Indexes)

±

Lim

Cv, %

Кубітальний індекс

(Cubital index)

Vb*

2,7133*±0,0227*

1,495**-4,682**

17,78***

Vc**

2,7133±0,0447

2,195-3,239

8,88

Прекубітальний індекс

(Praecubital index)

Vb

2,7184±0,0058

2,376-3,078

4,51

Vc

2,7184±0,0086

2,649-2,827

1,70

Індекс

вантажопідйомності

(Dumb-bell index)

Vb

1,0775±0,0042

0,856-1,391

8,37

Vc

1,0775±0,0079

0,982-1,184

3,96

Радіальний індекс

(Radial index)

Vb

1,4819±0,0043

1,191-1,767

6,10

Vc

1,4819±0,0094

1,36-1,587

Область шести полів

(Area of 6 fields)

Vb

5,3236±0,0085

4,805-5,863

3,38

Vc

5,3236±0,0188

5,1-5,489

1,91

Дискоїдальне

Зміщення

(Discoidal shift)

Vb

+, мм

0,1489±0,0029

0,0023*-0,313*

41,05

-, мм

-0,0164±0,0001

-0,028–0,008

-10,27

Vc

+, мм

0,1475±0,0066

0,0615-0,2172

24,03

-, мм

+

Бджіл, n

451

447

4

%

100***

99,11

0,89

Таблиця 4.

Мінливість деяких морфологічних ознак робочих бджіл бджолородин типу «Синевир», n=88 станом на 10.09. 2011р.

Ознаки

(Signs)

Мінливість

Показники (Indexes)

M±m

Lim

Cv, %

Кубітальний індекс

(Cubital index)

Vb*

2,7894*±0,0133*

1,503**-5**

17,30***

Vc**

2,7894±0,0272

2,289-3,555

9,24

Прекубітальний індекс

(Praecubital index)

Vb

2,6952±0,0032

2,323-3,163

4,33

Vc

2,6952±0,0057

2,526-2,832

1,98

Індекс

вантажопідйомності

(Dumb-bell index)

Vb

1,125±0,0024

0,878-1,517

7,72

Vc

1,125±0,0045

1,035-1,244

3,76

Радіальний індекс

(Radial index)

Vb

1,5071±0,0024

1,255-1,841

5,79

Vc

1,5071±0,0049

1,394-1,658

3,07

Область шести полів

(Area of 6 fields)

Vb

5,2578±0,005

4,676-7,801

3,48

Vc

5,2578±0,0097

5,08-5,533

1,73

Дискоїдальне

Зміщення

(Discoidal shift)

Vb

+, мм

0,1826±0,0015

0,0249*-0,3744*

30,53

-, мм

-0,0396–0,0123

-0,0197±0

-6,39

Vc

+, мм

0,1826±0,0033

0,1104-0,2564

17,02

-, мм

 

+

Бджіл, n

1314

1310

4

%

100***

99,7

0,3


Визначення породної приналежності бджолородин досліджуваних типів карпатських бджіл проведено з використаннях певних породних стандартів, що створені чеськими науковцями при поглибленому вивченні порід бджіл. Так, один з широко відомих стандартів 10_04 (Чермак 2001) у своєму складі містить близько 38% типових параметрів бджіл «Вучківського» та «Колочавського» типів, що більше 15 років успішно використовуються в Чехії для здійснення державних селекційних програм. Обраний стандарт 10_04 дозволив порівняти досліджувані взірці з чотирма основними породами бджіл, природній ареал яких географічно приближений до природного ареалу карпатських бджіл, або присутній високий шанс гібридизації країнськими (А. m. carnica), темними північними (А. m. mellifera), італійськими (А. m. ligustica) чи кавказькими (А. m. caucasia) та з високою достовірністю судити про домінуючу породну приналежність взірців досліджених бджіл. Аналіз біометрично оброблених низки морфологічних показників по кожному з типів карпатських бджіл в програмі «Beemorph & Beemetry» (табл. 5), виявив, що у всіх досліджених типах чистопородних карпатських бджіл домінуючою породою є карніка (83,5-92%). Присутність інших порід несуттєва (1,28,2%), хоча у числовому та породному вираженні є різною в різних бджолородин досліджених типів. Цей факт може бути додатковим підтвердженням певної породної відмінності окремих типів, та морфометричної подібності жилкування окремих бджіл до жилкування крил своїх близьких видових родичів.

 

Таблиця 5.

Міжсімейна мінливість породної приналежності досліджених бджолородин різних типів карпатських бджіл. Стандарт 10_04 (Чермак 2001)

 

Порода, екотип, (Rase, taxon)

Показники (Indexes),%

M±m

Lim

Cv, %

 

Тип «Вучківський», n=51, станом на 10.09.2011р

CARNICA

92,37***±0,726**

63,29***-97,52

5,61***

MELLIFERA

4,98±0,384

1-14,98

55,02

LIGUSTICA

1,44±0,571

0,02-28,55

282,75

CAUCASIA

1,21±0,154

0,21-5,51

91,20

 

Тип «Говерла» n=69, станом на 10.09. 2011р.

CARNICA

84,93±1,222

42,81-95,04

11,95

MELLIFERA

6,81±0,522

1,11-24,37

63,70

LIGUSTICA

5,78±1,173

0,03-45,32

168,61

CAUCASIA

2,5±0,335

0,07-15,27

111,23

 

«Рахівського» типу, n=30, станом на 10.09. 2011р

CARNICA

83,5±1,478

60,6-92,44

9,53

MELLIFERA

8,21±0,605

3,85-14,16

39,64

LIGUSTICA

6,49±1,472

0,18-31,11

122,20

CAUCASIA

1,83±0,254

0,15-5,54

74,72

 

тип «Синевир», n=88, станом на 10.09. 2011р.

CARNICA

84,35±1,323

39,9-99,34

14,71

MELLIFERA

8,14±1,167

0,03-54,9

134,49

LIGUSTICA

4,98±0,562

0,95-41,57

106,04

CAUCASIA

2,65±0,271

0,2-14,17

96,23

 

Примітки:

** – Р>0,999, *** – Р>0,99

 

 

 

Слід зазначити, що у працях багатьох дослідників бджіл, зокрема G. Goetze (1964), Г.А. Аветисян (1965), F. Ruttner (1965, 1967, 1972), В.А., Губин (1975) описувалась приналежність карпатських бджіл до підвиду Apis mellifera carnica, Polm. [15]. Але в той же час, поглиблене вивчення етологічних характеристик карпатських бджіл (Гайдар В.А., Пилипенко В.П., 1975, 2012) вказувало на присутність у них відмінностей від цих їх близьких родичів. Проведені цілісні дослідження морфологічних ознак з використанням сучасних методів, підтвердили у високій мірі близькість бджіл українських Карпат до бджіл країнської породної групи. В той же час, отримані матеріали дали наукове підґрунтя не тільки для породної диференціації карпатських бджіл України від своїх найближчих родичів, але і дозволили провести диференціацію існуючих типів карпатських бджіл між собою.

Так, у співпраці з чеськими колегами з Інституту бджільництва в Доле, отримані в процесі роботи DBF файли опрацьовані на додатковій програмі з обмеженим ліцензійним доступом. Порівняльний дискримінантний аналіз існуючих типів карпатських бджіл виявив достовірну різницю між ними (рис. 2).

 VIKTOR.jpg

 Примітка:

H – бджолородини типу “Говерла”;

R – бджолородини “Рахівського” типу;

S – бджолородини типу “Синевир”;

V – бджолородини «Вучківського” типу.

Рисунок 2 Дискримінантний аналіз чотирьох типів карпатських бджіл з використанням програмного забезпечення “Beemorph”.

 

Отриманий матеріал став додатковим підтвердженням теорії відмінності між типами карпатських бджіл, що були виділені в різний час з географічно віддалених екологічних ніш, утворених басейнами карпатських річок. Природні групи родин, відділені одна від одної потужними гірськими хребтами та пересіченим рельєфом, розводились «самі в собі» і не тільки зберігали свою породну автентичність, але і набували певних вимушених морфологічних видозмін, направлених на краще протистояння та адаптацію до особливостей природного середовища. Тому отримане графічне розприділення по досліджуваним характеристикам додатково підтвердило високу ефективність програми селекції бджіл у напівзакритій популяції [5], оскільки за її допомогою весь цей час на окремих відносно ізольованих точках, бджолородини різних типів зберегли свою не тільки породну, а й типову автентичність. Часткове накладання інтерпольованих полів морфологічних ознак двох типів карпатських бджіл “Рахівського” та “Говерли” свідчить про певну подібність цих типів, оскільки автохтонний матеріал з різницею в близько 40 років, відбирався у верхів’ях басейну однієї річки – Тиси.

 

Висновки:

1.     Завдяки проведеній поглибленій морфологічній оцінцііснуючих типів карпатських бджіл з використанням програми «Beemorph» створено їх електронну базу та проведено диференціацію типів.

2.     Автохтонні медоносні бджоли Українських Карпат за міжнародною систематикою, згідно проведеним дослідженням, можуть називатись Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica і, відповідно, бути гілкою країнської породної групи медоносних бджіл.

3.     Використання суми більшої кількості характеристик для визначення морфологічних породних ознак медоносних бджіл, дозволяє проводити дослідження різних типів та порід бджіл з більшою достовірністю.

Слова подяки:

Автори статті висловлюють особливу подяку чеськими колегами з Інституту бджільництва в Доле Франтішеку Каспору та Делібору Тітері за надану теоретичну на практичну допомогу у використанні програми “Beemorph” та науково-технічним консультантам Олегу Ленделу та Сергію Осіпову.

 

 

Список використаних джерел

  1. Гайни Н. Пчеловодство Подкарпатской Руси / Н. Гайни // – Ужгород. – 1923. – 243 с.

  2. Боднарчук Л.І. Карпатські бджоли гірських пасік Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича / Л.І. Боднарчук Л.І., В.А. Гайдар, В.П. Пилипенко // Пасіка. – № 4. – 1996. – С. 22–24.

  3. Гайдар В.А. Морфоетологический стандарт карпатських пчел / В.А. Гайдар и др. // Пчеловодство. – 2009. – № 6. – С. 14–15.

  4. Гайдар В.А. Карпатські бджоли типу «Вучківський» / В.А. Гайдар, Л.І. Бондарчук, А.І. Кізман // Укр. пасічник. – 2000. – № 9. – С. 5–7.

  5. Гайдар В.А. Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції / В. Гайдар, О. Гінзбург // Український пасічник. 1998, – № 9. – С. 2–5.

  6. Page R., Laidlaw H Closed Population Honey Bee Breeding. //  Bee  World. – 1985. – № 2.

  7. Боднарчук Л.І., Гайдар В.А., Пилипенко В.П., Поляк Й.Є. Карпатські бджоли гірських пасік Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича // Пасіка. – 1996. – № 8. – С. 22 – 24.

  8. Мерцин І.І. Селекція бджіл рахівського типу в Закарпатській області / І.І. Мерцин // Науковий вісник національного аграрного університету. – № 94., 2006. – 69-78 с.

  9. Гайдар. В.А. Створення нового типу карпатських бджіл – «Синевир» / В.А. Гайдар, В.В. Папп // К.: Бджільництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. ­ 2010, – № 44. –C. 92–102.

10. Сахацький М.І. Удосконалення карпатських бджіл типу «Синевир». / М.І. Сахацький, В.А. Папп, В.А. Гайдар // Науковий вісник НУБіП України, ­ 2012. ­ № 179. ­ С. 120–127

  1. 11.  Папп В.В. Методика поглибленої консолідації ознак фенотипу, як засіб ефективної селекції бджіл / В.В. Папп, С.С. Керек, В.А. Гайдар // Сільський господар. ­ № 11-12, ­ 2012 – С. 43 ­ 46.

  2. 12.  Kauhasen-Keller D. Morphometrical control of pure race breeding inhoneybee (Apis mellifera L). / Kauhasen-Keller D., Keller R. // 1994. Apidologie, No 25, p. 133-143.

  3. 13.  Tofilski A., Chuda-Mickiewicz B., Czekońska K., Chorbiński P., (2012) – Flow cytometry evidence about sperm competition in honey bee (Apis

mellifera). Apidologie, 43: 63-70.

14. Tofilski A. (2004) DrawWing, a program for numerical description of

   insect wings. Journal of Insect Science 4: 1-5.

15. Čermak K. Kaspar F. Honey bee races classification method by body characters / K. Čermak, F. Kaspar // Bee Research Institute Ltd., Dol, Breeding Stn. Zubři, 756 54 Zubři, Czech Republic

16. Губин. В.А. Карпатская пчела, ее характерные особенности и перспективы использования : автореф. дис. кнд. с-х. наук / Губин В.А. ; – М. 1975. – 25 с.

 

В.В. Папп, С.С. Керек, Э.И. Кейль отдел селекции и репродукции карпатских пчел ННЦ “Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича Углубленное изучение некоторых морфологических признаков карпатских пчел, их породная характеристика и дифференциация с помощью программного обеспечения «Beemorph»

Широко известны в Мире карпатские пчелы углубленно исследовали с помощью программного обеспечения «Beemorph» по шести морфологическим признакам жилкования крыла, создали их электронный банк и определили породную принадлежность к пчелам краинской породной группы, провели дифференциацию типов, обнаружив контрастную разницу между ними

Ключевые слова: карпатские пчелы, морфологические признаки, программа «Beemorph», дискриминантный анализ, сохранение генофонда.

 

V. Papp, S. Kerek,E. Keil department of breeding and reproduction of Carpathian bees,NSC “Institute of beekeeping named afterP.IProkopovichIn-depth study of some morphological characters of Carpathian bees,their breed characteristics and differentiation through software «Beemorph»

Widely known in the World Carpathian bees studied in depth by the software «Beemorph» their six morphological characters of wing venation, created their electronic bank and determined breed belonging to the Carnica bees breed group, spent differentiation types, finding the contrast difference between the two
Keywords: Carpathian bees, morphological features, the program «Beemorph», discriminant analysis, preservation of the gene pool.

Опубліковано:

Папп В.В. Поглиблена морфологічна та породна характеристика існуючих типів карпатських бджіл, їх диференціація за допомогою програмного забезпечення «Beemorph» / В.В. Папп, С.С. Керек, Е.И. Кейль // Сільський господар – № 11-12, – 2013, С. 25-31, № 1 – 2  2014 –С. _-_.

 

 

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2018 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov