Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

В. В. Папп, С.С. Керек, В.М. Плиска Оцінка простих міжтипових гібридів карпатських бджіл в парі поєднань Синевир та Вучківського.

Оцінка простих міжтипових гібридів карпатських бджіл

в парі поєднань Синевир та Вучківського.

В. В. Папп, С.С. Керек, В.М. Плиска

відділ розведення та селекції карпатських бджіл

ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича».

Оцінка продуктивних ознак простих гібридів карпатських бджіл  виявила наявність гетерозисного ефекту, більший показник якого відмічено в

парі поєднань маток типу Синевир з трутнями Вучківського типу.

 

Цілеспрямована селекція карпатських бджіл Вучківського типу (далі по тексту V) в Закарпатській області України здійснюється впродовж близько 40 років. Дослідження гетерозисного ефекту міжтипових гібридів найбільш відомого Вучківського типу з родинами втраченого Колочавського типу карпатських бджіл виявили присутність гетерозисного ефекту між ними [1, 2]. Чистопородні карпатські бджоли типу Синевир (далі по тексту S) відселекціоновані з автохтонних бджолиних сімей, виділених у високогір’ї Карпат. Окремі бджолині сім’ї, що сформували генеологічні групи виділені в місцевостях, що географічно приближені до природного ареалу Колочавського типу [3].

Мета роботи полягала в дослідженні продуктивних характеристик різних поєднань простих міжтипових гібридів чистопородних карпатських бджіл типу Синевир та Вучківського.

Матеріал та методика роботи. Дослідження проводились з чотирма дослідними групами бджолиних сімей. Перша група з 17 сімей простих міжтипових гібридів, в якій матки Вучківського типу спаровувались з трутнями типу Синевир (♀V X ♂S). Друга група з 18 сімей, в яких матки типу Синевир спарувались з трутнями Вучківського типу (♀S X ♂V). Міжтипові гібриди зазначених поєднань створені впродовж 2011-2012 років шляхом організації природного парування неплідних маток відповідного типу на гірських задовільно ізольованих точках в с. Вучкове Міжгірського району, та с. Вільшани Хустського району. Контрольну групу склали чистопородні вихідні типи Вучківський (n=13 сімей) та Синевир (n=17 сімей). В серпні 2012 року при підготовці до зими вирівняно силу дослідних сімей у всіх групах. В досліджені використано наявні оригінальні вулики на 14 рамок 435Х300мм з надставками [4].

Загальну продуктивність дослідних груп оцінювали за параметрами медової продуктивності, восковитості та кількості відібраних рамок з критим розплодом та бджолами. При цьому: одна рамка критого розплоду прирівняна до 3 медових одиниць, одна рамка струшеної бджоли 1,4 медових одиниць, а одна рамка відбудованої вощини рівняється 0,6 медової одиниці. Джерело коефіцієнтів на сайті

http://mov-lan.narod.ru/Tvarunctvo/index_0541.htm. При порівнянні дослідних груп сімей за умовний орієнтир медової продуктивності карпатських бджіл взято показники найбільш відомого Вучківського типу.

Для визначення фактичної кількості товарного меду, що зібрала кожна сім’я проводилось окреме зважування всіх медових магазинних та гніздових щільників від кожної бджолиної сім’ї у спеціально обладнаному фанерному ящику відомої ваги. За різницею ваги брутто отриманих щільників визначали їх вагу нетто. При цьому вага пустого магазинного щільника дослідним шляхом визначена на рівні 0,197кг, а гніздового 0,245кг.

Результати роботи. Оцінка дослідних груп проводилась протягом 2013-2014 років на рівнинних та гірських точках в Хустському та Міжгірському районі Закарпатської області. Важкі кліматичні умови першої половини 2013 дослідного року унеможливили оцінку дослідних сімей за показниками товарної медової продуктивності, оскільки кількість вуглеводневих кормів у вуликах переважної кількості дослідних сімей на початок червня виявилася вкрай обмеженою і не дозволяла провести відбір товарного меду. Тому в першому дослідному році таку оцінку проведено на гірському точку в с. Колочава, ур. Сухар. Обмежений об’єм вуликів на 14 рамок з надставкою для окремих сімей навіть в умовах гірського клімату та доволі слабкого взятку виявився недостатнім. Тому для попередження появи ройового стану перед початком медозбору з гірської малини від сімей, що досягли найбільшої сили і мали тісноту в гніздах відібрано 1-3 рамки критого розплоду з бджолами, а на їх місце додано рамки з вощиною.

9-10 серпня з частковим припиненням медозбору відібрано товарний меду з вуликів дослідних сімей, проведено облік їх стану. Дані валової та товарної медової продуктивності дослідних сімей біометрично опрацьовано.  Результати прямих досліджень товарної та валової медової продуктивності, кількості відібраних рамок з критим розплодом, кількості рамок струшеної бджоли, та кількості рамок відбудованої вощини всіх груп дослідних сімей в 2013 році (табл. 1) виявили, що за товарною медовою продуктивністю гібридні сім’ї типу V X S переважають сім’ї типу S X V на 15,4%, контрольні родини Вучківського типу на 9,2%, і контрольні сім’ї типу Синевир на 14%.

Таблиця 1 Загальна продуктивність міжтипових гібридів та контрольних груп дослідних сімей в 2013році.

Групи сімей, шт. Продуктивність Різниця, %
Товарна медова, кг Рамок кр. розпл., шт./у.м.о. Рамок живих бджіллшт./у.м.о. Відбудов. вощини, шт./у.м.о. Загальна товарна, у.м.о.
♀V X ♂S, n=17 22 5/15 7,2/10,08 9,9/5,92 53 109,2
♀S X ♂V, n=17 20,1 4,08/12,23 6,3/8,82 7,3/4,38 45,53 93,8
Вучківського n=13 21,3 4,1/12,3 6,6/9,24 9,5/5,7 48,54 100
Синевир, n=17 20 4,1/12,3 7/9,8 6,8/4,1 46,2 95,2

З вихідних 65 дослідних сімей міжтипових гібридів та контрольних сімей участь в дослідженнях 2014 року прийняли 49 сімей. Зменшення групи відбулось за рахунок бджолиних сімей, де відбулись тихі заміни 69%, роїння 25% та з інших причин 6%. Відсутність сприятливих природно-кліматичних умов весною 2014 року унеможливили проведення дослідження продуктивності дослідних сімей. Не дивлячись на це, жодна з них до кінця травня не увійшла в ройовий стан, хоча окремі з них перебували в умовах тісноти. В другій половині травня дослідну групу сімей перевезено на високогірний точок в ур. Сухар с. Колочава для продовження досліджень. Тут, для попередження можливого входження окремих особливо сильних бджолиних сімей в ройовий стан відібрано 1-3 рамки критого розплоду та бджіл, дано рамки з вощиною. 2014 дослідний рік відрізнявся вкрай несприятливими медозбірними умовами, що ставило під загрозу можливість оцінки продуктивних якостей дослідних сімей в поточному році. Та все ж в горах помірний медозбір з чорниці (Vaccinium myrtillus L) та пізніше брусниці звичайної (Rhodococcum vitis-idaea L.) та малини звичайної (Rubus idaeus L.) дозволив не тільки зберегти силу сімей, але і отримати перший товарний мед, який відібрано 22 червня (табл. 2). Аналіз отриманих матеріалів дав можливість виділити в лідери товарної медової продуктивності групу міжтипових гібридів ♀SX ♂V, що випередила контрольні групи чистопородних сімей Вучківського типу та Синевир відповідно на 42% і 6%. Група міжтипових гібридів типу ♀VX ♂S змогла на 8% випередити тільки чистопородні сім’ї Вучківського типу, тоді як від чистопородних сімей типу Синевир відстала на 28%. Дещо менші відмінності  дослідними групами бджолиних сімей по даним валової медової продуктивності, хоча лідерами залишились сім’ї типу  ♀SX ♂V, які на 21% випередили контрольну групу «Вучківського типу. Коефіцієнт мінливості за даною досліджуваною ознакою виявився найменшим у сімей Вучківського типу (Cv, =19,8 %), що свідчить про більшу консолідованість групи порівнюючи з сім’ями гібридів ♀VX ♂S (Cv, = 21,2%) та ♀SX ♂V (Cv, = 23,3%) та сім’ями типу Синевир (Cv, = 25,6%). Найбільший розмах коливань за медовою продуктивністю виявився в бджолиних сімей типу Синевир та їх гібридів типу ♀SX ♂V.

 

Таблиця 2 Міжсімейна медова продуктивність міжтипових гібридів та контрольних груп бджолиних родин станом на 22.06. 2014 року.

Групи Показники Різниця

%

M ± m,кг Lim, кг Cv, %
Валова
♀VX ♂S 14,86±0,949 9,2-19,3 21,2 110
♀SX ♂V 16,25±1,262 10,4-21,3 23,3 121
«Вучківського» 13,46±0,843 7,8-16,7 19,8 100
«Синевир» 14,83±0,981 8,2-20,8 25,6 110
Товарна
♀VX ♂S 8,99±0,852 4,6-15 31,4 108
♀SX ♂V 11,79±1,389 6,4-18,3 35,3 142
«Вучківського» 8,3±0,452 5,6-10,4 17,7 100
«Синевир» 11,3±0,916 5-18,2 31,2 136

 

В кінці червня – липні інтенсивність медозбору зменшилась, що відчутно вплинуло на подальшу товарну продуктивність дослідних сімей і спровокувало низку сімей до проведення тихої заміни маток чи входження в ройовий стан. Таких сімей виявилося 12. З початком вигнання трутнів з вуликів 8 серпня проведено повторний відбір товарного меду (табл. 3). Лідером товарної медової продуктивності на цей період виявилися чистопородні сім’ї Вучківського типу, які випередили інші дослідні групи (Lim 6-26%)

 

 

Таблиця 3 Міжсімейна медова продуктивність міжтипових гібридів та контрольних груп бджолиних сімей станом на 08.08. 2014 року.

Групи сімей Показники Різниця

%

M ± m,кг Lim, кг Cv, %
Валова
♀VX ♂S 8,42±0,972 4,1-14 38,3 87
♀SX ♂V 8,65±0,899 4,2-13,2 31,2 89
«Вучківського» 9,73±0,851 5,2-14,3 27,7 100
«Синевир» 8,33±0,528 4,9-12 24,6 86
Товарна
♀VX ♂S 2,9±0,417 0-4,9 45,3 74
♀SX ♂V 3,68±0,681 0-6,9 52,4 94
«Вучківського» 3,9±0,564 1,7-7,9 45 100
«Синевир» 3,2±0314 1,6-5,9 37,9 82

Для отримання об’єктивної інформації про характеристику продуктивних показників різних дослідних груп сімей в 2014році окрім показників товарної медової продуктивності за два відбори меду враховано кількість рамок критого розплоду, відібраного від сімей протягом дослідного року, та кількість відбудованих рамок вощини (табл. 4). Аналіз отриманих матеріалів дозволяє зробити висновок, що гібриди типу ♀SX ♂V за даними загальної продуктивності переважають чистопородні сім’ї Вучківського типу на 30,8% та чистопородні сім’ї типу Синевир на 8,5%. В свою чергу гібридні родини типу ♀VX ♂S за даними загальної продуктивності змогли випередити тільки чистопородні родини Вучківського типу на 14,3%, тоді як відносно чистопородних родин типу Синевир їх загальна продуктивність виявилася меншою на 8%.

 

Таблиця 4 Загальна продуктивність міжтипових гібридів та контрольних груп дослідних сімей в 2014році.

Групи Продуктивність Різниця,

%

Товарного меду на 22.06.,кг Товарного меду на 08.08.,кг Товарного меду разом, кг Відібрано рамок крит. розплоду, шт./у.м.о. Відбудовано рамок вощини, шт./у.м.о. Загальна, у.м.о.
♀VX ♂S 9 2,9 11,9 10,5 3,2 25,6 114,3
♀SX ♂V 11,8 3,7 15,5 10,5 3,3 29,3 130,8
«Вучківського» 8,3 3,9 12,2 7,4 2,8 22,4 100
«Синевир» 11,3 3,2 14,5 10 2,9 27,4 122,3

Математичне узагальнення отриманих даних протягом двох дослідних років (табл. 5) підтвердило переважання простих міжтипових гібридів типу ♀VX ♂S та ♀SX ♂V над чистопородними вихідними бджолиними сім’ями зокрема Вучківського типу відповідно на 10,8 та 5,5% і типу Синевир відповідно на 7,1 та 1,8%.

 

Таблиця 5 Загальна продуктивність міжтипових гібридів та контрольних груп дослідних сімей в 2013-2014 роках.

Групи сімей Продуктивність, у.м.о. Різниця, %
Загальна продуктивність в 2013році Загальна продуктивність в 2014році Загальна
♀VX ♂S 53 25,6 78,6 110,8
♀SX ♂V 45,53 29,3 74,83 105,5
«Вучківського» 48,54 22,4 70,94 100
«Синевир» 46,2 27,4 73,6 103,7

Висновки:

  1. Дослідженням виявлено збільшення продуктивності дослідних груп простих міжтипових гібридів карпатських бджіл в парі прямих та зворотних поєднань Синевир та Вучківського (Lim 1,8-10,8%) порівнюючи з дослідними групами контрольних чистопородних сімей.
  2. Дослідженням виявлена закономірність переважання в продуктивності дослідних груп вихідних чистопородних типів карпатських бджіл в роки або періоди з бідними медозборами, тоді, як в більш сприятливі періоди вищу продуктивність можуть проявляти дослідні групи сімей з міжтиповими гібридами вихідних типів.

 

Перелік посилань

  1. Гайдар В. А. Карпатська порода бджіл та її типи / В. А. Гайдар // Науковий вісник національного аграрного університету. – 2006а. – № 94. – С. 30–35.
  2. Гайдар В. А. Продовження планомірного вивчення карпатських бджіл та впровадження їх у виробництво / В. А. Гайдар // Укр. пасічник. – – № 8. – С. 8–9.
  1. Гайдар В.А., Керек С.С., Папп В.В., Кізман А.А., Кейль Е.І. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу.// Український пасічник. – 2008. -№2. – С. 6-10.
  1. Папп В.В., Гайдар В.А. Вулик для племінної роботи в умовах Закарпаття. К.: Бджільництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. -2010, – № 44, C. 103-107.

 

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov