Мед Карпат

Сайт присвячений карпатським бджолам, виробництву і переробці продуктів бджільництва, апітерапії

В.Гайдар, С. Керек, В.Папп, А.Кізман, Е. Кейль, "Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу."

 

ПОШУК АВТОХТОННИХ

БДЖІЛ КАРПАТСЬКОЇ ПОРОДИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЇХ НОВОГО ТИПУ

В. ГАЙДАР, С. КЕРЕК, В. ПАПП, А. КІЗМАН, Е. КЕЙЛЬ,

відділ селекції та репродукції карпатських бджіл

Національного наукового центру

„Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН”.

 

Специфічний рельєф значної частини Закарпаття сприяв формуванню різноманітних екотипів місцевих бджіл. Проте вони в результаті господарської діяльності людини .втрачені або суттєво засмічені. Цей процес триває до сьогодні і набув загрозливого характеру. До 1991 року, коли розпочалися процеси перебудови нашого суспільства, в гірських місцевостях розміщувалися тисячі бджолосімей, які належали лісокомбінатам. Тепер же у них дуже мало пасік і ті невеликі. А отже, з втратою пасік втрачається і цінний генофонд карпатських бджіл [1].

Першим етапом на шляху збереження аборигенних бджіл зони Карпат є їх виявлення та ідентифікація. Такі роботи тривають із середини 1960-х років. В результаті було отримано низку ліній чистопородних карпатських бджіл, а саме 77, 78, 198, які добре себе зарекомендували в різних зонах колишнього СРСР. Згодом, на основі відібраних бджолосімей громадських пасік Рахівського району Закарпатської області було створено такі відомі в свій час лінії, як 61, 62 та 69 [2, 3, 4]. Але, на -жаль, згодом всі вони були втрачені.

У 1989 році при Інституті  бджільництва ім.. П.І. Прокоповича був створений відділ селекції та репродукції карпатських бджіл. Зусилля його науковців здебільшого спрямовані на пошук чистопородних карпатських бджолосімей з метою їх збереження, вдосконалення і раціонального використання [4].

Застосовуючи методики аналітичної селекції, а пізніше розроблену програму селекції бджіл у напівзакритій мікропопуляції [5], було створено нову селекційну одиницю карпатських бджіл – тип Вучківський. Робота над ним розпочалася ще у 1987 році на високогірній пасіці у с. Вучковому Міжгірського району. Основу цього типу склали кілька десятків бджолосімей, відібраних з пасік по долині р. Ріка та Мукачівського плембджолорадгоспу. Результатом багаторічної роботи стало створення елітних карпатських бджіл типу Вучківський [6].

Наприкінці 1980-х років розпочалися роботи зі створення Колочавського типу карпатських бджіл. Пасіку було організовано на околиці с. Колочава Міжгірського району, на висоті близько 900 м над рівнем моря на березі річок Тереблі та Колочавки. Тип створювався на основі бджіл цієї місцевості, зібраних на любительській пасіці Шимоні [7]. В силу різних обставин цей тип бджіл був втрачений.

Роботи зі створення пасіки чистопородних високопродуктивних карпатських бджіл заводського типу Говерла тривали з 1990 року. На початковому етапі до селекційного процесу відбирали карпатських бджіл лінії 62. У 1992 році пасіку розташували в досить ізольованому місці на околиці с. Брестів Мукачівського району Закарпатської області, на висоті близько 700 м над рівнем моря. Тут розмножували племінні сім’ї і вели жорстке вибраковування нечистопородних. А з 1993 року, запровадивши в селекційний процес програму розведення бджіл у напівзакритій мікропопуляції, роботи проводили вже з використанням бджіл типів Вучківський і Колочавський, а також маток від найкращих чистопородних сімей деяких регіонів Карпат України і Словаччини. В результаті розведення карпатських бджіл шести селекційних груп різного походження створено заводський тип карпатських бджіл Говерла [8].

У 2002 році співробітники відділу здійснили чергову експедицію у Рахівський район з метою пошуку чистопородного матеріалу для створення нової селекційної одиниці. На 21 пасіці було досліджено бджіл з 463 сімей і відібрано для подальшої селекційної роботи лише 4 сім’ї, яких доставили в низинну зону Мукачівського району на пасіку господарства М. А. Мерцин. У ході селекційного процесу розмножували матеріал, який відповідав найвищим вимогам породовизначальних та господарсько-корисних ознак карпатських бджіл. В результаті п’ятирічної роботи з відбору та розмноження чистопородних високопродуктивних бджолиних сімей, що походять з Рахівського району, створено пасіку, екстер’єрні ознаки бджіл якої відповідають верхній межі вимог породовизначальних ознак для чистопородних карпатських бджіл [9].

Для більш повного збереження різноманітності цінного генофонду карпатських бджіл необхідно продовжувати пошук, відбір та фіксацію його матеріалу.

Мета нашої роботи полягала у виявленні та обстеженні пасік у гірських місцевостях Закарпаття для відбору та придбання чистопородних автохтонних бджіл карпатської породи для подальшого їх збереження у формі нової селекційної одиниці.

Методика. Обстеження бджіл гірських пасік на предмет забарвлення їхнього тіла, поведінки, характеру печатки меду, наявності захворювань проводили візуально. Від бджолосімей, що за візуальною оцінкою відповідали вимогам до карпатської породи бджіл, відбирали проби робочих особин та, за можливістю, трутнів. Проміри екстер’єрних ознак проводили в лабораторії відділу селекції і репродукції карпатських бджіл. Породовизначальні екстер’єрні ознаки вивчали за Г. Гетце, згідно з подачею В. А. Губіна [10], а всі інші – за В. В. Алпатовим [11]. Одержані дані опрацьовували методом варіаційної статистики та звели в таблиці.

Результати роботи. З червня по жовтень 2006 року співробітники відділу селекції і репродукції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН» здійснили декілька експедицій у Міжгірський район Закарпатської області. В різних населених пунктах, розміщених уздовж річок Теребля та Ріка, на 16 пасіках було оглянуто 270 бджолиних сімей. Перш за все було відзначено, що пасік в обстежуваній місцевості мало і вони малочисельні (від 1 до 45 сімей). В середньому пасіка налічує близько 17 сімей.

Систематизовані відомості про візуальне обстеження пасік наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Відомості про обстеження пасік з метою відбору чистопородних бджолиних сімей для створення нового типу

 

ПІБ пасічника та місце проживання

К-ть сімей

№ про­би

Забарвлення тергітів

бджіл

матки

1

2

3

4

5

2006 рік

М. С. Дьердяк, с. Забродь

25

ж

В. Ю. Хланта, с. Колочава

1

ж

А. М. Банга, с. Колочава

10

ж

В. Д. Малета, с. Колочава

2

1

с

тв

М. І. Расада, с. Колочава

1

2

с

тв

0. М. Шимоня, с. Колочава

26

ж

І. Ю. Ситар, с. Колочава

6

ж

В. М. Шимоня, с. Колочава

20

3

4

с

с

кв

тк

М. Андрусь, с. Мерешор

18

5

6

с

с

кв

кв

Ф. І. Жабляк

12

7

8

с

с

кв

кв

Василь Михайлович,с. В. Бистрий

13

ж

Г. І. Шекета, с. Торунь

45

9

10

11

12

13

14

15

с

с

с

с

с

с

с

кв

тв

тв

т

т

в

тв

о. Василь Кушнір, с. Колочава

18

16

с

тт

І. І. Форос, с. В. Бистрий

11

17

18

с/а

с/а

М. Ледней, с. Лопушне

30

19

20

21

22

с/прк

с

с

с

М. Головка, с. Лопушне

32

23

24

25

с/прк

с

с/пок

2007 рік

Василь Кушнір, с. Колочава

26

1

2

3

4

5

6

7

ж

с

ж

ж

ж

ж

ж

тв

в

А. М. Банга, с. Колочава

15

8

9

10

11

12

ж

ж

ж

ж

ж

тигрове

тк

 

Умовні позначення:

ж – бджоли мають жовтизну різного ступеня в забарвленні другого тергіта;

с – бджоли мають сіре забарвлення;

са- бджоли сірі агресивні;

спрк – бджоли мають плями ржавого кольору з боків другого тергіта;

тв – темно-вишневе;

кв – корич­нево-вишневе;

тк – темно-коричневе;

т – темне;

тт – темно-тигрове;

в – вишневе.

 

З таблиці видно, що виявлено 21 сім’ю, в яких бджоли мали повністю однотипне сіре забарвлення тергітів черевця, що становить 8,1% від обстежених. При цьому бджоли двох сімей з пасіки І. І. Фороса були досить агресивними, що не є характерним для відселекціонованих чистопородних карпатських бджіл. На двох пасіках у с. Лопушному було знайдено три сім’ї з сірим забарвленням черевця, але з боків 2-го тергіта виявлено невеликі ржаві плями. Також слід відзначити, що на сімох пасіках (44% від виявлених) взагалі не виявлено жодної сім’ї з сірим забарвленням тергітів черевця. Оглядаючи гнізда сімей, у яких бджоли були однотипними, визначали колір опушення грудного щитка у трутнів і колір забарвлення тергітів черевця у маток. Трутні з нехарактерним опушенням грудного щитка були виявлені лише в одній сім’ї в с. Лопушному. Колір забарвлення черевця маток у більшості випадків був коричнево-вишневий, темно-вишневий та темний.

Після візуального обстеження різних особин на предмет однотипності в забарвленні тергітів їх черевця, були взяті проби робочих бджіл і трутнів лише з 25 сімей. Інші ж сім’ї обстежуваних пасік віднести до чистопородних було не можна, бо в забарвленні тергітів деяких їх бджіл були виявлена жовтизна різної інтенсивності.

Всебічний аналіз одержаних даних візуального обстеження відібраних сімей та вивчення породовизначальних ознак у різних їх особин представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Породовизначальні ознаки робо­чих бджіл із сімей обстежуваних пасік (с. Ко­лочава, Міжгірський р-н)

 

№ проби

Кубітальний

індекс

Дискоїдальне

зміщення

, %

М±т

+

0

1

2

3

4

5

2006 рік

1

2,76±0,048

91,7

8,3

0

2

2,73±0,066

100,0

0

0

3

2,35+0,050

93,0

7

0

4

2,71±0,050

100,0

0

0

5

2,16±0,035

94,0

6

0

6

2,11+0,033

100,0

0

0

7

2,52±0,041

62,0

22

16

8

2,52±0,050

100,0

0

0

9

2,33±0,052

96,0

2

2

10

2,56±0,044

76,0

12

12

11

2,58±0,054

94,0

6

0

12

2,37±0,043

80,0

8

12

13

2,47±0,046

93,9

4,1

2

14

2,52+0,032

90,0

6

4

15

2,62±0,041

100,0

0

0

16

2,51±0,089

100,0

0

0

17

2,47±0,043

66,0

16

18

18

2,60±0,053

89,8

6,1

4,1

19

2,45±0,048

84,8

8,7

6,5

20

2,66±0,045

90,5

0

9,5

21

2,51 ±0,046

69,4

22,4

8,2

22

2,57±0,050

78,0

14

8

23

2,27±0,049

73,5

5,9

20,6

24

2,54±0,068

96,8

3,2

0

25

2,50±0,067

94,2

2,9

2,9

2007 рік

1

2,50±0,085

100,0

0

0

2

2,70±0,067

95,0

0

5

3

1,96±0,084

93,0

0

7

4

2,76±0,048

83,0

5

12

5

1,80±0,087

90,0

0

10

6

1,75±0,115

66,0

0

34

7

1,88±0,073

91,0

5

4

8

1,96+0,108

80,0

15

5

9

2,74±0,078

100,0

0

0

1

2

3

4

5

10

1,75±0,065

81,0

5

14

11

2,52±0,082

95,0

0

5

12

2,49±0,076

100,0

0

0

 

 

Навесні 2007 року було продовжено роботу, розпочату в 2006 році в Міжгірському районі Закарпатської області з пошуку автохтонних бджіл для створення нового типу. З цією метою на початку березня було додатково обстежено 2 пасіки в с. Колочава і відібрано 12 проб бджіл для досліджень. З 41 обстеженої сім’ї виявилося  можливим відібрати проби робочих бджіл для подальшого їх дослідження лише з 12 сімей, з яких тільки одна мала лише сірих бджіл. У бджіл досліджували породовизначальні ознаки. Одержані результати подано в таблиці 2. їх аналіз показав, що за сукупністю досліджуваних ознак для подальшої селекційної роботи можна відібрати лише 4 сім’ї – по дві з кожної пасіки, які представлені пробами №1 і №2 та №9 і № 12 відповідно. Привертає увагу той факт, що бджоли майже усіх інших сімей характеризувались ознаками, які не типові для чистопородних карпатських бджіл. Це вказує на важливість відбору чистопородних бджіл та їх збереження. Відібрані чотири сім’ї 5 квітня перевезли на пасіку В. В. Паппа. Крім того, з пасіки В. Кушніра привезли ще одну сім’ю, яка минулого року була представлена пробою №16. Таким чином, селекційна група зросла до 10 сімей. Всі відібрані сім’ї на період весняного розвитку тимчасово розставили на стаціонарному пасічному точку в урочищі „Берег” поблизу с. Шаян Хустського району.

Висновки. 1. Обстеження низки пасік високогірного Міжгірського району Закарпатської області, розташованих вздовж долин річок Теребля та Ріка, показало поступовий занепад бджільництва. Пасік мало і вони невеликі. На більшості з них культура пасічникування дуже низька. Санітарний стан пасік переважно незадовільний. Це була одна із причин, чому суворої зими 2005-2006 років на пасіках загинуло багато сімей, і навіть цілі пасіки.

2. На сьогодні, у зв’язку з випадками неконтрольованого завезення на територію області і, зокрема, у Міжгірський район, бджіл з-за меж області, стало дуже важко знайти чистопородні бджолосім’ї карпатської породи в зоні їх природного ареалу. В результаті обстеження 311 сімей на 18 пасіках, було виявлено лише 10 сімей, які найкраще відповідають біоморфологічному стандарту на карпатську породу бджіл.

3. Для збереження генофонду цінної породи необхідно якнайшвидше відновити пошуки чистопородних автохтонних карпатських бджіл у місцях їх природного поширення – зоні Карпат.

4. На пасіках області необхідно вжити   заходів   для   підняття   культури пасічникування.

 

Список літератури.

1. Гайдар В.А. Карпатська порода бджіл та її типи//  Науковий  вісник  Національного  аграрного університету. – № 94. – 2006. – С. 30 – 35.

2. Аветисян  Г.А.,  Губин  В.А.,  Давыденко И.К., Селекция карпатских  пчел.  Доклади  советских ученьех  и  специалистов.  XXII  Международный

конгрес  по пчеловодству. – Москва: Колос, 1969 г. -С. 31 – 39.

3. Гайдар В. А.  Виділення аборигенних бджіл на пасіках Рахівського району Закарпатської області для дальшої селекційної роботи. Зб. Бджіль-ництво -№ 13. – Київ: Урожай, 1978. – С. 31 – 35.

4. Гайдар В. Продовження планомірного вивчення карпатських бджіл та впровадження їх у виробництво // Український пасічник. – № 8. – 2006.

– С. 8 – 9.

5. Гайдар В., Гінзбург О. Селекція карпатських бджіл у  напівзакритій  мікропопуляції.   //  Український пасічник. – № 9. – 1998. – С. 2.

6. Гайдар В.А., Боднарчук Л.И., Кизман А.А., Керек С.С. Карпатские пчелы типа «Вучковский» // Пчеловодство. – № 7.- 2001. – С. 18 – 19.

7. Боднарчук Л.І.,  Гайдар  В.А.,  Пилипенко В.П.Карпатські   бджоли   гірських  пасік   Інституту бджільництва ім.  П.І.  Прокоповича  //  Пасіка.  –

№4. – 1996. – С. 20 – 22.

8. Боднарчук Л.І.,  Гайдар В.А.,  Пилипенко В.П., Поляк  Й.Є.   Карпатські  бджоли  гірських  пасік Інституту бджільництва ім.  П.І.  Прокоповича  // Пасіка. – №8. – 1996. – С. 22 – 24.

9. Мерцин  И.И.  Новый тип  карпатских пчел  – Раховский // Пчеловодство. – № 6 — 2005. С. -20.

10. В.А.  Губін.  Карпатські бджоли.  –  Ужгород: Карпати. – 1982.

– С. 14 – 15.

11. Алпатов В.В. Породы медоносной пчелы . — Издательство Моск. Об-ва испыт. природы. –  1948. –  183 с.

 

 

 Опублікована:
  1. Гайдар В.А. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу / Гайдар В.А., Керек С.С., Папп В.В., та ін.// Український пасічник. ­ 2008. –№2. – С. 6 –10.

 

Напишіть коментарій

Ви повинні увійти, щоб коментувати.

© 2019 MedKarpat.com | Публікації (RSS) | Коментарі (RSS)

Powered by Wordpress, Дизайн та розробка Sergey Osipov